Decision № 8926163, 23.06.2008, Terebovlia District Court of Ternopil Oblast

№ 2-422/2008 p.

РІШЕННЯ

іменем України

23 червня 2008 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С., при секретарі Кузій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Теребовля цивільну справу за позовом ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» в особі Тернопільської філії до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» в особі Тернопільської філії звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просить розірвати кредитний договір № TETOAU00277020 від 23.08.2007 року, стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 43489.25 грн., звернувши стягнення на рухоме майно, яке було предметом договору застави.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позові. Просить позов задоволити, розірвати кредитний договір, звернути в рахунок заборгованості за вказаним договором 43489.25 грн., з яких 41300.13 грн. неповернутий кредит, 1872.24 грн. відсотки за користування кредитом, 131.15 грн. пеня за порушення термінів оплати відсотків та 185.73 грн. комісія від суми виданого кредиту, стягнення на предмет застави, а саме автомобіль ВАЗ-21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова (шасі) ХТА21101071055008, реєстраційний номер: ВО 1054 АІ.

Відповідач ОСОБА_1 про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення в пресі, однак до суду не з"явився і не повідомив про причини своєї неявки.

Відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначені вимоги закону та згоду позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні факти.

23.08.2007 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» в особі Тернопільської філії та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № TETOAU00277020 (надалі кредитний договір), відповідно до п.7.1 якого зазначене господарське товариство надало останньому кредитні кошти в розмірі 12526.34 доларів США грн. для купівлі автомобіля, сплаті страхових платежів та інших витрат, пов"язаних із його придбанням. Цим же пунктом передбачено обов»язок позичальника сплачувати щомісячно позикодавцю відсотки за користування кредитом у розмірі 1.00 % на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороду (комісію) у розмірі 0.14 % від суми виданого кредиту, 216.31 доларів США (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, що складається із заборгованості по кредиту, відсотках, винагороди. Періодом сплати вважати з 10 по 17 число кожного місяця.

Відповідно до п.2.2 кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе обов»язки використати кредитні кошти за цільовим призначенням, сплачувати відсотки за користування кредитом, винагороду, погашати одержаний кредит та сплатити банку страхові платежі, а також інші витрати, пов"язані із придбанням автомобіля, передбачені п.7.1 цього договору.

Крім того, відповідач, уклавши кредитний договір, погодився із відповідальністю за порушення зобов»язань за кредитним договором, а саме сплачувати банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2.50 % на місяць, нарахованих від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом, та пеню в розмірі 0.15 % від суми простроченого платежу за порушення термінів оплати відсотків (п.3.2, 4.1,7.4 кредитного договору).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У судовому засіданні з"ясовано, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов»язання відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за таким договором у розмірі 43489.25 грн.

На день звернення позивача до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 8963.16 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України становить 43489.25 грн., з яких 8511.98 доларів США (еквівалент яких у національній валюті України - 41300.13 грн.) неповернутий кредит, 385.87 доларів США (еквівалент яких у національній валюті України -1872.24 грн.) відсотки за користування кредитом, 38.28 доларів США (еквівалент яких у національній валюті України - 185.73 грн.) комісія від суми виданого кредиту, 27.03 доларів США (еквівалент яких у національній валюті України -131.15 грн.) пеня за порушення термінів оплати відсотків.

Добровільно повернути зазначену суму боргу за кредитним договором відповідач не бажає.

Судом також встановлено, що для забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов»язань між ним та позивачем 23.08.2007 року укладено договір застави рухомого майна № TETOAU00277020, відповідно до п.6 якого відповідач надав у заставу автомобіль марки ВАЗ-21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова (шасі) ХТА21101071055008, реєстраційний номер: ВО 1054 АІ., що належить йому на праві власності.

Право власності ОСОБА_1 на вказаний автомобіль підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВОС № 012067 від 23.07.2007 року, виданого Тернопільським МРВ ДАІУМВСУкраїни в Тернопільській області.

Згідно з п.15.7 договору застави рухомого майна, ст.20 Закону України «Про заставу» банк з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов»язань, забезпечених заставою, вони не будуть виконані.

Зі змісту ст.546,572,589,590 ЦК України випливає, що виконання зобов"язання може забезпечуватись заставою. У разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель(позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вказано, що у випадку задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону.

Відповідно до п.24 договору застави, укладеного між позивачем та відповідачем, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватись шляхом продажу предмета застави із укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

28.07.2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрував відомості про звернення стягнення на предмет застави. Інших обтяжувачів на вказаний предмет застави в реєстрі не зареєстровано.

У зв»язку із порушенням відповідачем своїх кредитних зобов»язань, позивач просить суд розірвати кредитний договір, що повністю узгоджується із п.п. «б» п.2.3.3 кредитного договору та вимогами ст.611 ЦК Ураїни, з яких випливає, що у разі порушення зобов»»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Таким чином, аналізуючи докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушені права ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Тернопільської філії, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог ЗАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.

Керуючись ст.10, 11, 60, 88, 179, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.546, 572, 589, 590, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.20 Закону України «Про заставу», ст.25,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі Тернопільської філії до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно задоволити.

Розірвати кредитний договір № TETOAU00277020 від 23.08.2007 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі Тернопільської філії та ОСОБА_1.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Тернопільської філії 41300.13 грн. неповернутого кредиту, 1872.24 грн. відсотків за користування кредитом, 185.73 грн. комісії від суми виданого кредиту, 131.15 грн. пені за порушення термінів оплати відсотків, а всього 43489.25 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки ВАЗ-21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова (шасі) ХТА21101071055008, реєстраційний номер: ВО 1054 АІ, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Звернення стягнення на автомобіль ОСОБА_1 марки ВАЗ-21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова (шасі) ХТА21101071055008, реєстраційний номер: ВО 1054 АІ провести шляхом його продажу закритим акціонерним товариством «ПриватБанк» (49094, М.Дніпропетровськ, вул.Набарежна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, кор./рах. № 32009100400 в Дніпропетровському обласному управлінні Національного банку України, МФО 305299) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою- покупцем із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Тернопільської філії 434.71 грн. державного мита, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 60 грн. витрат, пов»язаних із викликом відповідача до суду(оголошення в пресі).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.