Court ruling № 89259481, 14.05.2020, Khust District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 309/971/20

Провадження № 2-з/309/6/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2020 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Кемінь В.Д. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_1 до Монастирецької сільської ради Хустського району, ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Велятинська сільська рада в особі державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича про визнання протиправних дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві позивач просить суд постановити рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання другого засідання Монастирецької сільської ради Хустського району від 30 березня 2019 року за №127 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 площею 0,12 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою с АДРЕСА_1 б/н кадастровий номер: 2125385600:01:001:0040, скасувати рішення державного реєстратора Горщар Михайла Васильовича Велятинської сільської ради (індексний номер рішення 208012144 від 12.04.2019 року про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 2125385600:01:001:0040, із цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою с.Монастирець Хустського району Закарпатської області.

З метою забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 подав письмову заяву в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,12 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розташованої за адресою с.Монатирець б/н, кадастровий номер: 2125385600:01:001:0040, яка перебуває у власності ОСОБА_3 . У поданій заяві представник позивача посилається на те, що ОСОБА_3 має на меті найближчим часом відчужити земельну ділянку, яка розташована за адресою с. АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2125385600:01:001:0040 та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди майновим правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній справі. Оскільки відчуження в цілому земельної ділянки зумовить безпідставне та помилкове виникнення у третьої особи права власності на майно, яке в певній частині фактично належить позивачу.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

У відповідності до положень ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки в поданій позовній заяві позивач ОСОБА_2 посилається на те, що він є володільцем земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га., що стверджується рішенням п`ятої сесії четвертого скликання Монастирецької сільської ради від 25.12.2002 року та рішенням сесії Монастирецької сільської ради народних депутатів за №8 від 18.07.2003 року, однак до матеріалів позовної заяви позивачем на додано письмові докази на підтвердження даних обставин, а саме: рішенням п`ятої сесії четвертого скликання Монастирецької сільської ради від 25.12.2002 року та рішенням сесії Монастирецької сільської ради народних депутатів за №8 від 18.07.2003 року.

Крім того, представник позивача належним чином не обґрунтував доцільність забезпечення позову та не надав відповідних доказів такої необхідності, зокрема, що існує реальна загроза реалізації земельної ділянки та невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені представником позивача вимоги щодо забезпечення позову є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 149-153,353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_1 до Монастирецької сільської ради Хустського району, ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Велятинська сільська рада в особі державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича про визнання протиправних дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.