Decision № 89181840, 03.03.2020, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.2020 м. Ужгород Справа № 907/583/18

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, м. Ужгород (далі - ТОВ Закарпатгаз Збут )

до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород ( з урахуванням зміни типу та найменування відповідача, далі – АТ Закарпатгаз)

про визнання неправомірними дій про надання недостовірних об`ємів газу, зобов`язання надати інформацію та провести перерахунок обсягів спожитого газу

представники:

позивача – не з`явився

відповідача - не з`явився

ТОВ Закарпатгаз Збут звернулося до суду з позовом до АТ Закарпатгаз з вимогами про визнання неправомірними дій останнього з надання ТОВ Закарпатгаз Збут за період з грудня 2015р. по серпень 2018р. (спірний період) недостовірних обсягів природного газу, спожитого побутовими споживачами, зобов`язання відповідача надати позивачу достовірну зазначену інформацію та провести перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовим споживачам Закарпатської області. Вимоги вмотивовані тим, що позивачем встановлено розбіжність між наданими АТ Закарпатгаз даними щодо об`ємів природного газу, спожитого побутовими споживачами та даними отриманими ТОВ Закарпатгаз Збут, зокрема, безпосередньо під час перевірки показань лічильників газу споживачами. Так, позивач стверджує, що за спірний період - з грудня 2015р. по серпень 2018р. - АТ Закарпатгаз було визначено обсяг розподіленого споживачам газу облікований лічильниками з урахуванням приведення його до стандартних умов у кількості 7142401,84 тис.м3, в той час як позивачем згідно фактичних показів лічильника встановлено використання споживачами газу у кількості 6866556,22 тис.м3. Різниця між показниками за даними ТОВ Закарпатгаз збут" та АТ Закарпатгаз складає 275845,62 тис.м3 газу, у зв`язку з чим, ТОВ Закарпатгазгаз збут вважає, що несе необґрунтовані витрати, оскільки не може виставити до оплати споживачам обсяги природного газу приведені відповідачем до стандартних умов.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти заявлених вимог у повному обсязі, посилаючись на правомірність власних дій щодо приведення об`єму спожитого побутовими споживачами природного газу до стандартних умов, правильності застосованих ним норм споживання природного газу.

Ухвалою суду від 09.10.18 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження (суддя Васьковський О.В.).

Надалі, ухвалою суду від 04.01.19 для встановлення дійсного фактичного об`єму споживання побутовими споживачами природного газу було призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.02.19 провадження у справі поновлено для розгляду клопотань судових експертів про надання додаткових матеріалів, уточнення питань експертизи, погодження терміну проведення експертизи; призначено судове засідання, яке не відбулося через перебування головуючого судді Васьковського О.В. у щорічній основній відпустці, у зв`язку з чим було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справа передана для розгляду судді Ушак І.Г.

Ухвалою суду від 15.03.19 суддею Ушак І.Г. справу прийнято до свого провадження. Надалі, ухвалою суду 05.04.19 уточнено питання поставлені на вирішення судової експертизи, погоджено термін її проведення, приєднано до матеріалів справи надані сторонами додаткові докази, провадження у справі зупинено до одержання висновків експертизи. Однак, справа повернута до суду без експертного дослідження, а ухвала суду від 04.01.19 залишена без виконання через неоплату сторонами вартості призначеної судової експертизи.

Ухвалою суду від 05.11.19 провадження у справі поновлено.

У ході подальшого судового розгляду справи сторони наполягали на раніше заявлених власних позиціях по суті спірних відносин.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового провадження пояснення представників сторін, дослідивши подані докази господарський суд встановив наступне.

Спірні відносини сторін виникли з виконання ними договору на розподіл природного газу № 01-57/15-Н від 25.06.15 (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого газорозподільне підприємство – відповідач у справі - зобов`язується надати замовнику – позивачу у справі - з 01.07.15 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до п. 2.2 договору, газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж.

Згідно п. 2.3 даного договору, замовник зобов`язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку передбачені умовами Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр газу, приведений до стандартних умов: температура газу (і) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).

Пунктом 3.2 договору, передбачено, що облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року N 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за N 67/11941, та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року N2246 (далі - Правила надання населенню послуг з газопостачання).

Відповідно до п. 3.3 договору, обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між Замовником, відповідним споживачем та газорозподільним підприємством.

Згідно п. 3.4. договору, за підсумками розрахункового періоду газорозподільне підприємство формує акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу та реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам Замовника за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є Замовником, та у зазначений строк передає його на погодження Замовникові. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних Газорозподільного підприємства.

Згідно з п.4.1 договору, договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на розрахунковий період визначаються в додатку 1 до договору по кожному об`єкту замовника та/або його споживачеві.

Відповідно до 4.6. договору, послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між газорозподільним підприємством та замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу III договору. Акт наданих послуг підписується сторонами на підставі щомісячного підписаного та скріпленого печаткою газорозподільного підприємства реєстру обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника за формою, наведеною у додатку №2 до договору.

Згідно п. 4.7 договору, газорозподільне підприємство до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовникові два примірники оригіналу акта наданих послуг та реєстр обсягів розподіленого газу споживачам замовника за звітний місяць, що підписані уповноваженим представником газорозподільного підприємства.

Відповідно до п. 11.1 даного договору, договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів; уповноважених представників Сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31.12.15, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до їх повного здійснення. Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Надалі сторонами укладались додаткові угоди №№ 1-6 до договору, якими продовжувалась дія договору та змінювались договірні (планові) обсяги транспортування природного газу.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем на виконання умов договору за період з грудня 2015р. по серпень 2018р. було розподілено замовнику (позивачу у справі) природний газ згідно долучених до матеріалів справи підписаних сторонами спірних відносин актів надання послуг з транспортування газу у кількості - 1107343,300 тис.м3, з яких: 1065318,058 тис.м3 – фактичні обсяги спожитого природного газу побутовими споживачами за зазначений період, 42025,242 тис.м3 – донараховані обсяги приведення до стандартних умов.

Позивач же, посилаючись на здійснення перевірки показань фактично використаних побутовими споживачами обсягів природного газу відповідно до наявного права безперешкодного доступу до лічильників газу, встановлених у побутових споживачів, стверджує про встановлення ним, що за спірний період споживачами використано (спожито) природного газу в обсягах без урахування обсягів донарахованих відповідачем, вартістю 6866556,22 грн., в той час як вартість використаного обсягів газу за даними АТ Закарпатгаз становить 7142402396,45 грн. (у позовній заяві зазначені суми вартості обсягів помилково названі як, власне, обсяги газу, що відображено також в описовій частині даного рішення як позиція позивача). Позов ТОВ Закарпатгаз Збут обґрунтований різницею зазначених сум вартості газу за даними сторін (275845,62 грн.), яку останній вважає своїми втратами внаслідок безпідставно, на його думку, завищених відповідачем обсягів розподіленого газу.

При цьому, позивачем не долучено до матеріалів справи як доказів на підтвердження проведення зазначеної перевірки показань фактично використаних побутовими споживачами обсягів природного газу, так доказів встановлених обсягів фактично спожитого споживачами у спірному періоді газу зазначеною вартістю 6866556,22 грн., доказів фактичної оплати споживачами вартості спожитого у спірний період газу, що суперечить приписам ст. 74 ГПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, вирішуючи даний спір, що виник між сторонами як суб`єктами ринку природного газу, проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Статтею 11 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на субєктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обовязки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обовязків на субєктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідній період)" від 01.10.2015 року №758 (зі змінами) на ТОВ Закарпатгаз Збут покладено спеціальні обов`язки постачальника природного газу - постачати природний газ побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) за цінами, на умовах та у порядку, що визначені п.п. 11-14 цього Положення.

Згідно з п. 1, 2 глави 1 розділу VI "Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу" Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГТС) суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Порядок комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, по об`єкту споживача визначений в розділах ІХ-ХІ цього Кодексу.

Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними (п. 1 гл. 1 розділу IX Кодексу ГРМ).

Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Відповідно до пункту 13 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Згідно з пунктом 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому, Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Отже, згідно наведеного, Оператор ГРМ щомісяця передає дані про об`єм спожитого газу, визначеного з урахуванням вимог Кодексу ГРС, постачальнику природного газу із спеціальними обов`язками для проведення розрахунків зі споживачем. Визначені Оператором ГРМ об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

АГ Закарпатгаз як Оператор газорозподільних систем у Закарпатській області здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а ТОВ Закарпатгаз Збут як постачальник зі спеціальними обов`язками здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними Оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 ГК України, згідно якої суб`єкти господарювання, якими є сторони даних спірних відновин, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, яким передбачено, зокрема, такий порядок обліку газу та звітності.

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС (п. 5.1 типового договору).

Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача (п. 5.2 типового договору).

Споживач, що є побутовим, який за умовами цього Договору розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті Оператора ГРМ; 2) за телефоном; 3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) Оператора ГРМ; 4) на електронну адресу.

У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не обладнаний засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання Споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця Споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань (п. 5.5 договору).

Згідно п. 4 гл. 4 розділу IX Кодексу ГРС, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надає покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Згідно п. 5 гл. 4 розділу IX Кодексу ГРС, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Отже умовами типового договору розподілу природного газу та Кодексу ГРС передбачено визначення обсягу газу виходячи з даних комерційного вузла обліку Оператора газорозподільних мереж. Споживач зобов`язаний щомісяця повідомляти про фактичні показники лічильнику газу. У разі ж неповідомлення даних, фактичний обсяг газу визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного обсягу. Встановлений обсяг газу є обовязковим для використання як для споживачів, так і для постачальників.

Матеріали справи не містять доказів своєчасного повідомлення Оператора ГРМ споживачами, щодо яких в ході перевірки встановлено різницю в обсягах, про дані особистих лічильників газу. За таких обставин застосування планових обсягів газу з боку Оператора ГРМ є законним.

Суд при вирішенні спору приймає до уваги, що питання приведення до стандартних умов обсягу розподіленого природного газу, щодо якого виникли спірні відносини сторін, врегульовані приписами Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГРС та типовим договором розподілу природного газу.

Так, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» термін природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) визначено як суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року N 116, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.03.04 за N 346/8945, затверджено Методику приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, у розділі 1 якої зазначено, що така призначена для приведення об`єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.

Відповідно до п. 5.3 типового договору розподілу природного газу за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Аналогічно питання порядку обліку протракнспортованого природного газу визначено умовами договору укладеного сторонами спірних відносин (п. 3)

Отже, приведення відповідачем об`єму розподіленого природного газу до стандартних умов при визначенні його обсягу по об`єктах побутових споживачів, вузли обліку яких не обладнані корекцією тиску та температури врегульовано наведеними приписами чинного законодавства та умовами договору укладеного сторонами, чим спростовано твердження позивача про протиправність дій відповідача під час виконання зобов`язань за договором розподілу природного газу, в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів.

Суд приймає до уваги, що позивач не надав також доказів порушення його прав та законних інтересів діями АТ Закарпатгаз, що в сукупності з вищенаведеним є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог повністю.

За змістом ст. 129 ГПК України судові витрати позивача за розгляд даної справи належить покласти на позивача.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача покласти на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 8.05.20

Суддя Ушак І.Г