Court ruling № 89010164, 30.04.2020, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"30" квітня 2020 р. справа № 300/682/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою суду від 14.04.2020 провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі за №160/8324/19 (Пз/9901/20/19).

27.04.2020 позивачем подано заяву про відвід судді Микитюка Р.В. з мотивів, що провадження у даній справі зупинено з надуманих підстав і з порушенням норм процесуального права. Вказана обставина, на переконання позивача, викликає сумніви щодо неупередженості судді у даній справі, а тому суддя відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відводу.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим провадження справу передано до відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду для визначення судді щодо вирішення питання про відвід в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2020 для розгляду заяви про відвід визначено головуючого суддю Шумея М.В.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно вказаного припису процесуального закону заява про відвід судді вирішена в порядку письмового провадження.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви суддя дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність відводу з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.

Однак, в заяві позивача про відвід судді обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначені, а відтак на ОСОБА_1 покладений обов`язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Натомість заявником жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають у нього аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в заяві не наведено та суду не надано.

Так підставою, якою ОСОБА_1 обґрунтовує заяву про відвід судді, є те, що провадження у даній справі зупинено з надуманих підстав.

Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З урахуванням вищевикладеного заява про відвід судді Микитюка Р.В. є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Микитюка М.В. у справі №300/682/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Шумей М.В.