
Справа № 522/20531/19
Провадження по справі № 1-кп/522/983/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Іванова В.В.,
при секретарі - Торчинській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12019161500002884 від 20.11.2019 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі, Республіки Грузія, громадянина Грузії, не працевлаштованого, з вищою освітою, неодруженого, без реєстрації, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
- 30.09.2019 року направлено до Печерського районного суду м. Києва з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12019100100008985 за ч. 1 ст.185 КК України
- 10.10.2019 року направлено до Печерського районного суду м. Києва з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12019100060004334 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора – Соломенцева І.І.
захисника – Климчицького К.Б.,
обвинуваченого – ОСОБА_1 , -
ВСТАНОВИВ:
03 грудня 2019 року в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Іванова В.В. надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019161500002884 від 20.11.2019, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, суд, незалежно від наявності клопотань учасників судового розгляду, зобов`язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу 60 денного строку.
В судовому засіданні при обговоренні питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, прокурор вважав за потрібне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ще мають місце, а саме ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризик, на які посилається прокурор, необґрунтовані.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений є громадянином іншої країни, не працевлаштований, не одружений, без постійного місця проживання в Україні, що свідчить про відсутність в останнього міцних соціальних зв`язків, що у сукупності дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання спроб переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженн, вчинити інші злочини.
Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, враховуючи що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, є громадянином іншої країни, не працевлаштований, не одружений, без постійного місця проживання в Україні, що свідчить про відсутність в останнього міцних соціальних зв`язків, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 потрібно продовжити, так як ризики, які суд приймав до уваги при обранні вказаного запобіжного заходу, ще мають місце.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 314-316, 291, 376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Продовжити строк дії обраного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 29.05.2020 року включно.
Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 31.03.2020 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя: В.В. Іванов
31.03.2020
The court decision No. 88536668, Prymorskyi District Court of Odesa City was adopted on 31.03.2020. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 522/20531/19. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: