Decision № 88334645, 20.03.2020, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/35/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання дій протиправними та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області (далі-відповідач), в якому просить:

- визнати дії відповідача щодо порушення двотижневого терміну розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.09.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 1,8442 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, доданих до клопотання ОСОБА_1 — протиправними;

- визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання вимог з приводу оприлюднення рішення № 672/999 від 26.11.2019 не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою його прийняття; щодо не оприлюднення та недотримання порядку реєстрації протоколу XXXVIII сесії Станіславської сільської ради від 26.11.2019 року, в якому б містилась інформація про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 безоплатно земельної ділянки розміром 1,8442 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області; не оприлюднення результатів поіменного голосування щодо питання затвердження проекту землеустрою стосовно відведення у власність безоплатно даної земельної ділянки ОСОБА_1 ;

- визнати відмову відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 1,8442 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, кадастровий номер 6520386500:02:001:0749 - протиправною;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 672/999 від 26.11.2019 року про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,8442 та для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, кадастровий номер 6520386500:02:001:0749;

- зобов`язати Станіславську сільську раду Білозерського району Херсонської області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,8442 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Станіславської сільської ради Білозерського району області, кадастровий номер 6520386500:02:001:0749.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого сільського господарства, що розташована на території земель Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, які додаються до клопотання. Оскільки у місячний термін після отримання сільською радою вказаного клопотання не було прийнято рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою за поданим клопотанням, позивач скористався так званою «мовчазною згодою», передбаченою ст. 118 ЗК України та 10.04.2019 року повідомив відповідача про те, що самостійно замовив проект землеустрою на вказану земельну ділянку та надав відповідну заяву про це до сільської ради разом із копією відповідного договору. Після розробки проекту землеустрою позивач звернувся до сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою, проте, 26.11.2019 року відповідачем приймається рішення № 672/999 про відмову в затвердженні проекту землеустрою із формулюванням причини відмови: «на підставі рішення Станіславської сільської ради від 25.02.2019 року № 394/721 «Про порядок розгляду звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок».

Вказане рішення Станіславської сільської ради № 672/999 від 26.11.2019 року позивач вважає протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 20.01.2020р. провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 07.02.2020 року залишено без задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи №540/35/20 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що останній не визнає позов з наступних підстав. Зокрема, сільська рада обґрунтовує свою позицію тим, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 05.06.2018р. №132 сільській раді передано окремі ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність та відповідно була розпочата державна реєстрація права власності цих ділянок. В процесі документального оформлення передачі земельних ділянок управлінням Держгеокадастру було повідомлено сільську раду про те, що до управління надійшли заяви від переліку громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею по 2,0 га, що розташовані на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства. Відповідно, в березні 2018 року з урахуванням вищевказаного сільською радою прийнято рішення №115/442 від 06.03.2018 року «Про позицію сільської ради по передачі земельних ділянок державної власності громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства».

Відповідно до наданих повноважень 25 лютого 2019 року Станіславською сільською радою прийнято рішення № 393/720 «Про розпорядження земельними ділянками (земель запасу) сільськогосподарського призначення комунальної власності Станіславської об`єднаної територіальної громади». Цим рішенням затверджено перелік ділянок, отриманих з державної власності з пропозиціями щодо подальшого розпорядження землями (в тому числі для відведення у власність громадян для ведення особистого селянського господарства). Ділянку кадастровий номер 6520386500:02:001:106 (в складі цієї ділянки заявлена позивачем земельна ділянка) загальною площею 23,9743 га на момент прийняття рішення від 25.02.2019 року № 393/720 виключено із затвердженого переліку.

Також, 25.02.2019 року Станіславською сільською радою прийнято рішення №394/721 «Про порядок розгляду звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок», яким ухвалила: розглядати в першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції.

Дане рішення було прийняте, керуючись, в тому числі і розпорядженням Кабінету Міністрів від 19.08.2015 року № 898-р «Про питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», а саме: учасник АТО має пріоритет у розгляді поданого ним клопотання, оскільки цим рішенням Уряду зобов`язано забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок. Рішення Станіславської сільської ради № 394/721 від 25.02.2019 року не скасовано та є чинним. Відповідно сільською радою на виконання даного рішення не було надано жодного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не учасникам АТО.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 05.06.2018р. №132 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та рішення Станіславської сільської ради від 19.06.2018р. №188/515 «Про прийняття у комунальну власність Станіславської об`єднаної територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення» Станіславською сільською радою прийнято окремі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, загальною площею 1279,6438 га, які розташовані на території Білозерського району Херсонської області.

Згідно з рішенням 9 сесії 7 скликання Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 06.03.2018р. №115/442 «Про позицію сільської ради по передачі земельних ділянок державної власності громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства» розглянувши лист відділу у Білозерському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 07.02.2018р. №18-21-0.20/52/2-17, у відповідності до розпорядження КМУ від 31.01.2018р. №60-р, відповідачем вирішено вважати можливим виділення для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок по 2,0 га у власність 10 громадянам, що мешкають на території Станіславської ОТГ (учасникам АТО).

За пропозицією постійної комісії з питань земельних відносин, у відповідності до рішення Станіславської сільської ради від 06 березня 2018 року № 115/442 «Про позицію сільської ради по передачі земельних ділянок державної власності громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства», розглянувши листи відділу у Білозерському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 14.03.2018 року вих. № 18-21-020-112/104-18 та від 27.03.2018 року вих. №18-21-0.20-135/104-18 щодо необхідності врахування позиції сільської ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність 12 громадян, відповідачем прийнято рішення від 10 травня 2018 року № 162/489 «Про позицію сільської ради по передачі земельних ділянок державної власності громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства», яким внесено зміни в рішення Станіславської сільської ради від 06 березня 2018 року № 115/442. Відповідно до рішення від 10.05.2018р. №162/489 сільрадою вирішено вважати можливим виділення для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок орієнтовною площею по 1,8 га із масиву загальною площею 19,8481 гп кадастровий номер 6520386500:02:001:0121 на землях державної власності Станіславської сільської ради 12 громадянам. Пунктом 2 рішення від 10.05.2018 року № 162/489 визначено, що «у разі втрати чинності розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації від 31.12.2010 року № 1172 (з внесеними змінами за розпорядженням від 10.02.2012 року № 82) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 23,9743 га (кадастровий номер 6520386500:02:001:0106) в оренду для сінокосіння: 2.1. Вважати можливим виділення для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок орієнтованою площею по 1,84 га із масиву загальною площею 23.9743 га (кадастровий номер 6520386500:02:001:0106) на землях державної власності на ідстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексо

14 лютого 2019 року позивачем подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого сільського господарства, що розташована на території земель Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, які додаються до клопотання.

25 лютого 2019 року Станіславською сільською радою прийнято рішення № 393/720 «Про розпорядження земельними ділянками (земель запасу) сільськогосподарського призначення комунальної власності Станіславської об`єднаної територіальної громади», відповідно до якого затверджено перелік ділянок, отриманих з державної власності з пропозиціями щодо подальшого розпорядження землями (в тому числі для відведення у власність громадян для ведення особистого селянського господарства). Ділянку кадастровий номер 6520386500:02:001:106, в складі якої заявлена позивачем земельна ділянка, загальною площею 23,9743 га на момент прийняття рішення від 25.02.2019 року № 393/720 виключено із затвердженого переліку.

Крім того, 25.02.2019 року Станіславською сільською радою прийнято рішення №394/721 «Про порядок розгляду звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок», відповідно до якого вирішено розглядати в першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції.

25 березня 2019 року відповідачем направлено на адресу позивача лист №А-144, відповідно до якого останнього повідомлено про наявність і зміст усіх вищевикладених рішень сільради, а також про розгляд його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у порядку черговості після розгляду усіх звернень учасників АТО.

10 квітня 2019 року позивач повідомив відповідача про те, що самостійно замовив проект землеустрою на вказану земельну ділянку, скори ставши «мовчазну згоду», передбачену ст. 118 ЗК України.

Проект землеустрою розроблено ТОВ «ЕКСПРЕС-КАДАСТР».

24 вересня 2019 року позивач звернувся до Станіславської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до рішення XXXVIII сесії VII скликання Станіславської сільської ради №672/999 від 26.11.2019р. відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення площею 1,8442 га за межами населеного пункту на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області (ділянка 12), кадастровий номер 6520386500:02:001:0749 на підставі рішення Станіславської сільської ради від 25.02.2019 року № 394/721 «Про порядок розгляду звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок» та у зв`язку з тим, що сільська рада не надавала дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Частинами 1 та 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган в

Відповідно до частин 8 та 9 статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 10 статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 5 статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до частини 6 статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У частині 17 цієї ж статті зазначено, що підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Як установлено судом, рішенням XXXVIII сесії VII скликання Станіславської сільської ради №672/999 від 26.11.2019р. відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення площею 1,8442 га за межами населеного пункту на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області (ділянка 12), кадастровий номер 6520386500:02:001:0749 на підставі рішення Станіславської сільської ради від 25.02.2019 року № 394/721 «Про порядок розгляду звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок» та у зв`язку з тим, що сільська рада не надавала дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Згідно зі статтями 80, 84, 123, 124 Земельного кодексу України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (зокрема, при наданні земельних ділянок у власність) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізує повноваження власника земельних ділянок.

Отже, розпорядження переданими у комунальну власність Станіславської об`єднаної територіальної громади з державної власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 1279,6438 га, які розташовані на території Білозерського району Херсонської області, є виключною компетенцією Станіславської сільської ради.

У даному випадку Станіславська сільська рада, діючи як власник земельних ділянок, встановив порядок розпорядження такими земельними ділянками, прийнявши рішення №115/442 від 06.03.2018р., №162/489 від 10.05.2018р., 393/720 від 25.02.2019р. та 394/721 від 25.02.2019р. Отже, Станіславська сільська рада, яка наділена правом розпорядження вищевикладеними земельними ділянками, встановила черговість розгляду заяв осіб, які виявили бажання отримати земельні ділянки у власність, визначивши при цьому першочерговість розгляду заяв учасників АТО та членів сімей загиблих учасників АТО.

Усі вище перелічені рішення є чинними, що не оспорюються сторонами.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019р. у справі №815/628/18.

Судом встановлено, що позивач звернувся до сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства. Сільська рада на вказане клопотання відповіла листом від 25.03.2019р., відповідно до якого повідомила позивача про те, що 25.02.2019 року рада прийняла рішення №393/720 “Про розпорядження земельними ділянками (земель запасу) сільськогосподарського призначення комунальної власності Станіславської об`єднаної територіальної громади”. Зазначеним рішенням затверджені перелік ділянок, отриманих з державної власності з пропозиціями щодо подальшого розпорядження землями (в тому числі для відведення у власність громадян для ведення особистого селянського господарства). Ділянка розташована в нормативних межах прибережної захисної смуги Дніпровського лиману Чорного моря; відведення у власність громадян земельних ділянок прибережних захисних смуг для ведення особистого селянського господарства нормами діючого законодавства не передбачено (статті 58-60 Земельного кодексу України, статті 85,88 Водного кодексу України). 25.02.2019 року рада також прийняла рішення № 394/721 «Про порядок розгляду звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок», яким ухвалила: розглядати в першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції. Також сільрада зазначила, що на час прийняття вищезазначених рішень на обліку щодо отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства було 84 звернення громадян (з них від учасників АТО та членів сімей загиблих учасників АТО – 36 звернень). На підставі викладеного позивачу роз`яснено, що його звернення щодо відведення земельної ділянки у власність, буде розглянута в порядку черговості після розгляду всіх звернень учасників АТО та членів сімей загиблих АТО.

«Принцип мовчазної згоди», визначений статтею 123 ЗК України, передбачає виключно право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу або відмови.

Суд зазначає, що можливість використання позивачем права, регламентованого частиною сьомою статті 118 ЗК України не позбавляє суб`єкта владних повноважень від виконання обов`язків передбачених чинним законодавством.

Так, самостійне замовлення розроблення земельної документації, в разі неприйняття уповноваженим органом рішення, є правом позивача, закріпленим статтею 118 ЗК України, а не його обов`язком, і наявність в нього такого права жодним чином не позбавляє його конституційної гарантії судового захисту та права на розгляд уповноваженим органом поданого ним клопотання у строки, визначені законодавством.

Аналогічного правового висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 814/736/16 та від 23 січня 2019 року у справі № 803/667/18, від 21 лютого 2019р. у справі №815/628/18.

Отже, розробка позивачем проекту землеустрою за принципом «мовчазної згоди» не означає обов`язкового позитивного рішення про подальше погодження такого проекту та надання земельної ділянки у власність.

Таким чином у погодженні проекту землеустрою відмовлено у зв`язку з невідповідністю її положень нормативно-правовим актам, а саме рішенням Станіславської сільської ради.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про правомірність відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Отже в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,8442 та для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, кадастровий номер 6520386500:02:001:0749 та скасування відповідного рішення слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення термінів розгляду заяви позивача та оприлюднення оскаржуваного рішення, протоколу сесії сільської ради та результатів поіменного голосування, суд зазначає таке.

Відповідач стверджує, що оприлюднення оскарженого рішення, протоколу сесії сільської ради та результатів поіменного голосування здійснено у встановлені законодавством строки шляхом розміщення на офіційному веб-сайті сільської ради https://stanislavskaotg.dosvit.org.ua/.

Судом оглянуто веб-сайт https://stanislavskaotg.dosvit.org.ua/ та виявлено, що оскаржуване рішення № 672/999 від 26.11.2019р. оприлюднено 27.11.2019р. за посиланням https://stanislavskaotg.dosvit.org.ua/documents/ck3het1to1zc50742r17o0pzr.

Протокол поіменного голосування сесії Станіславської сільської ради від 26.11.2019 року оприлюднений того ж дня за посиланням https://stanislavskaotg.dosvit.org.ua/documents/ck3fxt33p4eri07420tvjfxzi.

Протокол засідання сесії Станіславської сільської ради від 26.11.2019 року оприлюднено 26.11.2019р. за посиланням https://stanislavskaotg.dosvit.org.ua/documents/ck41d9bgrgmru0742q4z4xm09.

Як видно з матеріалів справи, веб-сайт https://stanislavskaotg.dosvit.org.ua/ визначено офіційним сайтом Станіславської сільської ради її ж рішенням від 24.10.2019р. №630/957.

Отже, доводи позивача про невиконання відповідачем вимог законодавства щодо оприлюднення рішень ради, протоколів сесії та результатів поіменного голосування є безпідставними.

Стосовно порушення відповідачем строку розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою суд зазначає, що хоча відповідач і не спростував в повному обсязі відповідних доводів позивача, але саме по собі визнання протиправними таких дій з урахуванням того, що у задоволенні вимог про визнання протиправним і скасування рішення ради судом відмовлено, жодним чином не впливає на ефективність захисту прав позивача, які він вважає порушеними і не матиме жодних юридичних наслідків для нього.

Таким чином, у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі “Голдер проти Сполученого Королівства”, згідно з якою саме “небезпідставність” доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду. У п. 30– 32 рішення у справі “Наталія Михайленко проти України” (заява №49069/11) Суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (див. рішення у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom), п. 36, Series A №18). На це “право на суд”, в якому право на доступ до суду є одним з аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання в реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу (див. серед іншого (inter alia), рішення у справах “Рош проти Сполученого Королівства” (Roche v. the United Kingdom), заява №32555/96, п. 117, та “Салонтаджі-Дробняк проти Сербії” (Salontaji-Drobnjak v. Serbia), заява №36500/05, п. 132).

Отже, право позивача на доступ до суду гарантовано та реалізовано, однак за результатами розгляду даної справи суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог та відсутність порушень його прав оскаржуваним рішенням відповідача.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі “Федорченко та Лозенко проти України”, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”.

Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання дій протиправними та скасування рішення № 672/999 від 26.11.2019 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 109020100