
Справа № 909/190/20
УХВАЛА
10.03.2020 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.
розглянувши заяву б/н від 03.03.2020 (вх.№3928/20 від 05.03.2020)
стягувача (заявника): Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"
Столичне шосе, б.103, корп.1, поверх 9, м.Київ,03026
представник заявника: Жовнерович Олексій Вікторович
АДРЕСА_1
до боржника: Фізичної особи-підприємця Куцуляка Володимира Петровича
АДРЕСА_2
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення за боргу за договором про надання послуг з організації перевезень відправлень в сумі 106 448 грн 03 коп., 30% річних від простроченої суми боргу - 5679 грн 27 коп., пені в сумі 4 388 грн 80 коп. та 210 грн 20коп. судового збору.
ВСТАНОВИВ: до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" про видачу судового наказу б/н від 03.03.2020 (вх.№3928/20 від 05.03.2020), у якій заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з фізичної особи-підприємця Куцуляка Володимира Петровича заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезень відправлень шляхом приєднання до всіх його умов в цілому в сумі 106 448 грн 03 коп., 30% річних від простроченої суми боргу - 5679 грн 27 коп., пені в сумі 4 388 грн 80 коп. та 210 грн 20 коп. судового збору.
Розглянувши заяву та подані заявником докази, суд дійшов до висновку про часткову відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" б/н від 03.03.2020 (вх.№3928/20 від 05.03.2020), окрім суми основної заборгованості за договором, 30% річних, заявлено до боржника вимогу щодо стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 4388 грн 80 коп.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а є видом штрафних санкцій, яку сторона зобов`язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов`язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді пені була передбачена договором.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті ( п.7 ч.1 ст. 155 ГПК України).
Процесуальний механізм наказного провадження не вимагає від суду встановлення підстав застосування до боржника пені, її розміру, періоду нарахування, строку позовної давності тощо.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, суд вважає за необхідне відмовити у видачі наказу в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 4388 грн 80 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ГПК України, у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Таким чином, відповідно до приписів ст. 148 ГПК України, судовий наказ підлягає видачі в частині вимог про стягнення основної заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії. При цьому, заявлена до стягнення сума пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 4388 грн 80 коп. не може бути предметом розгляду в порядку наказного провадження, оскільки не має ознак безспірності, наявність якої є обов`язковою умовою для видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Куцуляка Володимира Петровича (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 ) 4388 грн 80 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором про надання послуг з організації перевезень відправлень шляхом приєднання до всіх його умов в цілому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 10.03.2020
Суддя О.В. Рочняк
The court decision No. 88104921, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 10.03.2020. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 909/190/20. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: