Decision № 87797669, 21.02.2020, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/13/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

представника позивача - Авер`янової С.Б.,

представника відповідача - Оперчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 17.03.2018 р. № Ф-6827-25 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску в сумі 8447,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є інвалідом та отримує пенсію, а тому згідно ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільнена від сплати єдиного внеску.

Ухвалою від 08.01.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений суддею строк позивач усунула недоліки позовної заяви і ухвалою від 24.01.2020 р. поновлено строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 21.02.2020 р. на 09:00 год.

12.02.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивачем самостійно було подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік № 20935568, яким нараховано зобов`язання з ЄСВ у сумі 8448 грн. Суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які є особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з вказаних у відзиві підстав.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 19.01.2011 р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради за № 20075940552.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі та згідно копії пенсійного посвідчення № 25 з 2011 р. є інвалідом 3 групи, а з 2014 року - 2 групи і отримує пенсію по інвалідності.

31.01.2018 р. позивачем було подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, в якій визначено суму ЄСВ у розмірі 8448 грн.

17.03.2018 р. Головне управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6827-25 зі сплати ЄСВ в сумі 18447,16 грн.

19.07.2018 р. та 31.10.2019 р. ОСОБА_1 зверталася до відповідача із заявою про скасування зданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ за 2017 рік, оскільки є інвалідом, а тому звільнена від ЄСВ.

Листом від 21.11.2019 р. за № 1406/ФОП/21-22-51-05 Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі повідомила позивача про те, що суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, що обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягає сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернулася до суду з позовною заявою про її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Статтею 2 Закону № 2464-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає платників єдиного внеску, згідно з пунктом 4 частини 1 якої платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частина 4 статті 4 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній до 01.01.2018 р.) передбачає, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що від сплати єдиного внеску звільняються особи за таких умов: мають статус пенсіонера за віком або інваліда та отримують пенсію відповідно до закону або соціальну допомогу.

Отже, законом передбачено різні умови, наявність однієї з яких дає пільги особам щодо сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 з 2011 року була інвалідом 3 групи, а з 2014 року - 2 групи та з 2011 року отримує пенсію по інвалідності, у зв`язку з чим позивач в силу ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI звільнена від сплати єдиного внеску.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивач повинна сплатити єдиний внесок, оскільки самостійно визначила суму єдиного внеску у поданій звітності за 2017 рік, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 10 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічні норми містяться в розділі V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449.

З викладеного слідує, що підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладення договору про добровільну участь у систему загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В той же час ФОП ОСОБА_1 не надавала згоду на добровільну участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та з нею не укладався відповідний договір. Помилкова подача позивачем звіту за 2017 рік не свідчить про її добровільну участь у системі страхування.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 р. у справі № 240/4809/19 (адміністративне провадження № К/9901/29841/19), від 04.09.2019 р. у справі № 806/1503/16 (адміністративне провадження № К/9901/17085/18), від 05.11.2018 р. у справі № 806/2169/16 (адміністративне провадження № К/9901/45232/18).

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.03.2018 р. № Ф-6827-25, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, а позовна заява ОСОБА_1 задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так як за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, просп.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.03.2018 р. № Ф-6827-25.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, просп.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 лютого 2020 р.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 111060000