Decision № 87586310, 29.01.2020, Dzerzhynskyi District Court of Kryvyi Rih City

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5168/19

Провадження № 2/210/413/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" січня 2020 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся із позовом до суду в якому зазначає, що тривалий час переносить моральні страждання та переживання по вині публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг». В період з 29.09.1972р. по 22.07.1976р. та з 08.09.1976р. по 08.04.1997р. працював підземним начальником дільниці, головним інженером, підземним гірничим майстром на шахті Северна. 10.01.2008р. Рішенням ЛЕК Українського Науково-дослідницького інституту промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання хронічне обструктивне захворювання легенів, а причиною отримання профзахворювання є робота на шахті Северна в умовах де мало місце перевищення гранично допустимих норм праці – запиленість повітря робочої зони яка перевищувала гранично допустиму концентрацію. Профзахворювання призвело до негативних наслідків морального характеру, порушений був звичний його спосіб життя, змушений був багато витрачати часу на лікування, не мав можливість працювати за своєю професією, було заборонено працювати в умовах праці - підземних, там де є важка праця, в умовах виробничого пилу, рішенням МСЕК йому вперше 19.03.2008р. було встановлено 25% втрати професійної працездатності по хронічному бронхіту, при наступному пересвідчені було встановили 40% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 3 групи на безстроковий термін.

Вважає винним в отриманому профзахворюванні відповідача. В зв`язку з цим, він звернувся до суду з відповідним позовом та просить у відшкодування моральної шкоди стягнути на його користь з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 100 000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву позивача в якому просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити посилаючись на те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є належним відповідачем по справі, оскільки підприємством відповідно до п.1 Наказу Міністерства промислової політики України від 08 жовтня 1996р. №179 «Про створення Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» створено Криворізький державний гірничо-металургійний комбінату «Криворіжсталь» на основі державної власності. П.3 Наказу №179 від 08 жовтня 1996р. визнано Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» правонаступником лише реорганізованих Криворізького державного металургійного комбінату «Криворіжсталь», Новокриворізького гірничо-збагачуувального комбінату, «Криворізького коксохімічного заводу».

Згідно до Наказу Державного комітету Промислової полівтики України №165 від 19.04.2001р. «Про подальшу реструктуризацію РУ ім.. «Кірова» передано об`єкти та виробничі потужності Державного підприємства «Рудоуправління Кірова» на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення статутного фонду. Відповідно до зазначеного наказу перехід прав і обов`язків від Державного підприємства до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» не переходило.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, на ім`я ОСОБА_1 , вказано, трудову діяльність в період з 1966р. працював учеником електромонтера РУ Кірова, з 1970р. практикантом машиніста скреперної лебідки РУ Кірова, з 08.09.1976р. по 08.04.1997р. працював підземним начальником дільниці, головним інженером, підземним гірничим майстром шахти Северна РУ Кірова..

Відповідно до Акту №03 розслідування професійного захворювання (дата складання 12.02.2008р.) ОСОБА_1 , 10 січня 2008р. Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини встановлено захворювання визнане професійним за діагнозом – хронічне обструктивне захворювання легенів (пилевий бронхит, емфізема легенів).

Відповідно до пункту 18 Акту №03 розслідування професійного захворювання (дата складання 12.02.2008р.) ОСОБА_1 , професійне захворювання виникло при обставинах роботи на шахті ОСОБА_2 в період з 1997р. по 2007р., та в період роботи з 29.09.1972р. по 22.07.1976р. та з 08.09.1976р. по 08.04.1997р. у посадах підземного заступника головного інженера по виробництву, підземного начальника дільниці, підземного гірничого майстра на шахті Северна РУ ім.. «Кірова», виконував роботу яка характеризується запиленістю повітря робочої зони, яка перевищувала ГДК.

Висновком ОСОБА_3 від 19.03.2008 року йому первинно встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності в зв`язку професійним захворюванням, а при наступному переогляді 19.10.2010р. встановлено 40% втрати працездатності безстроково та визнано інвалідом 3 групи від профзахворювання.

Із Упорядкового переліку об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. «Кірова», що підлягають передачі на баланс КДГМК «Криворіжсталь» від 19.04.2001р. згідно до Наказу № 165, вбачається, що до КДГМК «Криворіжсталь» перейшло деяке майно ліквідованого РУ ім.. «Кірова» включаючи і шахту Северна (Північна).

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Статею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Що стосується доводів представника відповідача про те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є належним відповідачем по справі, оскільки до нього не перейшли права та обов`язки ліквідованого РУ ім. «Кірова» на якому працював позивач, є неприйнятними згідно наступного:

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У частині першій статті 37 ЦК УРСР було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

За статтею 466 ЦК УРСР в разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних платежів (стаття 465 цього Кодексу), належних з неї у зв`язку з заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров`я чи заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Згідно із частинами першою та шостою статті 34 цього Закону (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, – за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права й обов`язки реорганізованого підприємства.

У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об`єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року № 43/79/5 (далі – Положення; втратило чинність 25 серпня 2015 року) було закріплено, що відокремлення – це виділення зі складу підприємства (об`єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства зі складу об`єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об`єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об`єднань.

Тобто розподільний баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов`язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.

Як встановлено із Упорядкового переліку об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. «Кірова», що підлягають передачі на баланс КДГМК «Криворіжсталь» від 19.04.2001р. згідно до Наказу № 165 до КДГМК «Криворіжсталь» перейшла від ліквідованого РУ ім.. «Кірова» шахта Северна (Північна).

При таких обставинах суд вважає, що правонаступником прав та обов`язків шахти ім.. Северна (Північна) є КДГМК «Криворіжсталь», оскільки майно структурного підрозділу РУ ім. «Кірова» шахти Северна перейшло саме до КДГМК «Криворіжсталь».

На час розгляду справи правонаступником КДГМК «Криворіжсталь» є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно – правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз`яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності з цього приводу висновку ОСОБА_3 , яку повинен відшкодувати саме відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці, що призвело до ушкодження його здоров`я на виробництві, та моральних страждань потерпілого.

За таких обставин, вимоги позивача до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.

В судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивачеві була заподіяна шкода, в результаті втратив працездатність в розмірі 40 відсотків, визнаний інвалідом 3 групи безстроково. Позивач в зв`язку зі станом свого здоров`я переносить щоденні моральні страждання та переживання.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає часткової компенсації.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності в зв`язку з профзахворюванням, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди позивачу та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на його користь 60 тисяч гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити. При визначенні суми за спричинену моральну шкоду суд врахував і вину іншого підприємства з заподіянню шкоди позивачу професійним захворюванням – шахту Родіна ПАТ «Криворіжзалізрудкомом».

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 10, 11, 27, 60,88, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 23. 1167 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, завданої в зв`язку з ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 моральну шкоду, завдану в зв`язку з ушкодженням здоров`я, в розмірі 60000,00 (шістдесят тисяч гривень) ,без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. Є. Сільченко