Decision № 86715995, 02.12.2019, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.2019 м. Ужгород Справа № 907/728/17

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Сінкіної Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород (позивач ТОВ ТрансКом)

до відповідача-1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород (відповідач-1, міська рада)

до відповідача-2 Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород (відповідач-2, виконком)

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (88008 м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13) (третя особа-1);

- управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції (88000 м. Ужгород, вул. О.Кошового, 2) (третя особа-2);

- відділ безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Закарпатській області (88000 м. Ужгород, вул. О.Кошового, 2) (третя особа-3);

- Ужгородський відділ поліції ГУНП в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Гагаріна, 8а) (третя особа-4);

- комунальне підприємство «Ужгородпарквідео» Ужгородської міської ради (88000 м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3) (третя особа-5)

про стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222,60 грн. заборгованості за надані послуги

представники:

позивача - Пучкова А.Й., директор, Пересоляк О.С., адвокат

відповідачів-1,2 - Бандурин О.М., представник за довіреністю

третіх осіб-1, 3, 4 - Яблонський О.О., представник за довіреністю

третіх осіб-2, 5 - не з`явилися

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів про стягнення суми 651222,60 грн. як вартості послуг доступу до системи відеоспостереження м. Ужгорода (он-лайн трансляція з відеокамер та доступ до архівів) наданих Ужгородській міській раді за період з 1.08.14 по 31.05.17 та за її клопотанням у період з 1.01.16 по 31.05.17 правоохоронним органам, зокрема, Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області, управлінню патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції, відділу безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Закарпатській області; Ужгородському відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, оскільки міською радою на вимогу позивача вартість послуг не була сплачена. З урахуванням уточнення (заява від 10.11.17 № 243, а.с.137-139, т.1) предметом позовних вимог позивач зазначив стягнення суми 651222,60 грн. заборгованості з Ужгородської міської ради, посилаючись на те, що кінцевим вигодонабувачем послуг наданих позивачем є територіальна громада міста Ужгорода, а послуги надавалися за погодженням із керівництвом Ужгородської міської ради на підставі її рішень.

Представники позивача у ході судового розгляду справи наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідачі-1, 2 письмовим відзивом на позов, відповідями на питання наданими у порядку опитування учасників справи за приписами ст. 90 ГПК України, поясненнями представників у ході судового розгляду справи заперечують проти позову, посилаючись на відсутність укладених сторонами спірних відносин договорів з надання послуг, стягнення вартості яких є предметом позовних вимог у даній справі, відсутність домовленостей щодо оплати послуг, вважають непідтвердженою суму заборгованості.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, письмових пояснень по суті спірних відносин сторін суду не надали, участі у судовому розгляді справи уповноважених представників треті особи - 2-5 не забезпечили. Уповноважений представник третіх осіб-1, 3, 4 у ході судового розгляду справи повідомив, що послуги доступу до системи відеоспостереження м. Ужгорода (он-лайн перегляд з відеокамер та доступ до архівів) зазначеними третіми особами у спірний період отримані, оплата вартості послуг ними не здійснювалася.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу у ході судового розгляду, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з Ужгородської міської ради на користь позивача суми заборгованості за надані послуги.

При цьому суд виходив з наступного.

У ході судового розгляду встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу, що:

- у м. Ужгороді з 2011р. відповідно до рішення Ужгородської міської ради від 16.12.11 № 384 «Про Програму впровадження системи відеоспостереження у місті Ужгород» з метою «…покращення безпеки та забезпечення громадського порядку в громадських місцях, місцях загального користування, паркування автотранспортних засобів та об`єктів благоустрою…» запроваджена та функціонує система відеоспостереження;

- Програма передбачала влаштування системи відеоспостереження шляхом встановлення камер спостереження для цілодобового відеоспостереження за об`єктами за допомогою обладнаного пульту управління системою в будівлі Ужгородської міської ради та запис відеоінформації, доступ до архівів (Система відеоспостереження); очікуваними результатами Програми, зокрема, передбачалося, що дані Системи відеоспостереження будуть відкритими для органів правопорядку; терміни реалізації Програми 2012-2013рр.; джерело фінансування Програми – міський бюджет;

- у подальшому питання Програми відеоспостереження врегульовувалися рішенням Ужгородської міської ради від 19.12.13 № 1156 «Про зміни та доповнення до Програми впровадження системи відеоспостереження у місті Ужгороді», яким дія Програми продовжена до 2015р., рішенням Ужгородської міської ради від 19.02.15 № 1629 «Про Програму впровадження системи відеоспостереження у місті Ужгороді на 2015 рік»; рішенням Ужгородської міської ради від 23.12.15 № 58 «Про Програму впровадження системи відеоспостереження у місті Ужгороді на 2016-2018 роки»;

- головним виконавцем Програми визначено управління майном міста (департамент міського господарства), співвиконавцем - комунальне підприємство "Ужгородпарквідео" Ужгородської міської ради (КП Ужгородпарквідео); у подальшому, головним розпорядником коштів та виконавцем Програми визначено виконком Ужгородської міської ради;

- на протязі 2012-2013рр. КП Ужгородпарквідео на виконання Програми укладено з ТОВ ТрансКом - позивачем у справі - ряд договорів, зокрема, на поставку серверу (договір № 7/12 від 12.03.12); на виконання робіт з підключення 40 ІР відеокамер до мережі ТОВ ТрансКом (договори № 6/12 від 12.03.12, № 1/13); на поставку обладнання для організації одного робочого місця (договір Б008 від 12.03.12); підключення комп`ютерів КП Ужгородпарквідео до системи відеоспостереження на швидкості 1 гігабіт на секунду (договір № 9/12 від 16.03.12);

Таким чином, на протязі 2012-201Зрр. у м. Ужгороді була побудована система відеоспостереження на базі 40 ІР відеокамер, пульту управління системою у приміщенні Ужгородської міської ради підключеного зі швидкістю 1 Гбіт/с до серверів розташованих в приміщенні ТОВ ТрансКом.

У ході судового розгляду встановлено, що на базі зазначеної системи ТОВ ТрансКом на протязі 2012-2017рр. надавалися Ужгородській міській раді послуги цілодобового он-лайн відеоспостереження за об`єктами відеонагляду та доступ до архівів, а в період з 1.01.16 по 31.05.17 такі послуги за клопотанням Ужгородської міської ради надавалися також правоохоронним органам, зокрема, третім особам-1-4 у даній справі шляхом виділення лінії зв`язку від серверів, що знаходилися в приміщенні ТОВ ТрансКом, до всіх суб`єктів системи відеоспостереження у міській раді та третіх осіб 1-4 у справі.

Наведене підтверджується наступними долученими до матеріалів справи документами. Так, за текстом звіту ДМГ міської ради про виконання "Програми впровадження відеоспостереження в місті Ужгороді" за 2013р. (а.с.16, т.1) йдеться про те, що виконавцями Програми – ДМГ міської ради та КП Ужгородпарквідео – освоєно профінансованих 300000,00 грн. на виконання робіт із встановлення системи відеонагляду (робоча станція, 20 ІР камер, пусконалагоджувальні роботи, в т.ч. з підключення зазначених камер). Завдяки впровадженню Програми ведеться нагляд в режимі онлайн у службі оперативного реагування відділу надзвичайних ситуацій та оборонно-мобілізаційної роботи виконкому Ужгородської міської ради, черговій частині МВ УМВС України в Закарпатській області, ДАІ. Крім того, забезпечено збереження архівних даних відеоспостереження, що є невід’ємною частиною роботи по забезпеченню правопорядку в м. Ужгороді.

За текстом нотаріально засвідченої 31.01.18 заяви на адресу суду свідка ОСОБА_1 , виконуючої обов`язки директора КП Ужгородпарквідео, йдеться, зокрема, про те, що в період з 2012р. по 2014р. здійснювався цілодобовий відеонагляд міста Ужгорода КП Ужгородпарквідео (каб. 107), у приміщеннях чергових Ужгородської міської ради (каб. 108), Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області, відділом ДАІ. Надання цих послуг здійснювало ТОВ ТрансКом; архівація даних відбувалася на серверах, які, відповідно до договорів укладених 01.06.12, 01.01.14 КП Ужгородпарквідео та ТОВ ТрансКом, були розміщені у приміщенні ТОВ ТрансКом.

Листами Ужгородської міської ради від 09.11.16 № 878/03-23, від 09.11.16 № 879/03-23, від 04.01.17 № 03-15/05 на адресу ТОВ ТрансКом, розпискою начальника відділу програмного та комп`ютерного забезпечення міської ради Урсти М.В. підтверджено, що відповідальні працівники Ужгородської міської ради отримали від ТОВ ТрансКом логіни та пароль доступу до камер відеоспостереження із записами архіву.

З листа виконкому міської ради від 21.06.16 № 03-22/297 (а.с. 20, 62 т. 1) за підписом заступника міського голови Габора О. на адресу позивача вбачається, що виконком клопотав про визначення логінів та паролів доступу до серверів з архівними даними камер відеоспостереження з наданням права доступу на перегляд та зчитування інформації представникам, зокрема, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції, відділу безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Закарпатській області, Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, які є третіми особами 1-4 у даній справі.

Зазначені треті особи у свою чергу звернулися до позивача з відповідними листами, якими повідомили прізвища своїх працівників, яким безпосередньо просили надати доступ до системи відеоспостереження. Матеріали справи містять розписки працівників третіх осіб у справі про отримання логіків та паролів доступу до системи відео спостереження (а.с. 146-157, т. 1), а також договори про надання послуг укладені 05.10.16, 11.01.17 укладені виконкомом міської ради як замовником та ТОВ ТрансКом як виконавцем про надання останнім за завданням та за плату замовника послуг з підключення до мережі відеоспостереження відповідно управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві (м. Ужгород, вул. Кошового,2) та Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10-а); акти здачі-прийняття робіт за цими договорами (а.с. 21-22, 151-152 т. 1), листи управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві від 14.08.17 та Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 21.08.17 про те, що зазначені установи у період з часу підключення до 15.05.17р. отримували послуги від ТОВ ТрансКом з доступу до системи відеоспостереження по м. Ужгороду (а.с. 23, 24).

З листування позивача (вих. № 234 від 27.10.17) та міської ради (вих. № 808/03-23/1 від 6.11.17) вбачається, зокрема, що станом на 1.06.17 щомісячна вартість абонентської плати міської ради товариству ТрансКом за доступ до системи відеоспостереження кожного з п`яти абонентів за адресами, в т.ч. міської ради та третіх осіб у справі, становила по 6300,00 грн.

Отже, наведеними документами, що подані позивачем, доведено, що на протязі з 1.08.14 (після закінчення дії договору укладеного КП Ужгородпарквідео та ТОВ ТрансКом) по 31.05.17 (часу припинення надання послуг ТОВ ТрансКом) останнім надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження по м. Ужгороду (он-лайн трансляція з відеокамер та доступ до архівів) Ужгородській міській раді та за її клопотанням у період з 1.01.16 по 31.05.17 правоохоронним органам, в т.ч. третім особам 1-4, у зазначених обсягах (до 1 Гбіт/с у період до 31.12.16 за тарифом щомісячної абонплати – 9900,00 грн. та до 500 Мбіт/сек – у період з 1.01.17 за тарифом щомісячної плати – 6300,00 грн.) на загальну суму 651322,60 грн.

Спірні відносини ТОВ ТрансКом та Ужгородської міської ради виникли у зв`язку з неоплатою останньою зазначеної суми вартості наданих послуг доступу до системи відео спостереження на вимогу позивача.

Суд, вирішуючи даний спір, виходить з таких приписів чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

При цьому господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Однак, допускається укладення господарських договорів і у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Як встановлено вище на виконання рішень Ужгородської міської ради «Про Програму впровадження системи відеоспостереження у місті Ужгород» на протязі 2012-2017рр. у м. Ужгороді була впроваджена та функціонує система відеоспостереження, одним з виконавців якої було ТОВ ТрансКом, оскільки яке, зокрема, у період до 1.08.14 за договором з КП Ужгородпарквідео надавало послуги цілодобового он-лайн відеоспостереження за об`єктами відеонагляду та доступ до архівів Ужгородській міській раді.

У ході судового розгляду справи встановлено, що після закінчення договірних відносин КП Ужгородпарквідео та ТОВ ТрансКом щодо надання послуг відеоспостереження, Ужгородська міська рада зверталася до позивача з клопотанням про визначення логінів та паролів доступу до серверів з архівними даними камер відеоспостереження з наданням права доступу на перегляд та зчитування інформації працівникам міської ради та представникам правоохоронних органів, такі логіни та паролі ТОВ ТрансКом надано, а представниками міської ради та правоохоронних органів отримані; на протязі спірного періоду ТОВ ТрансКом надавалися, а Ужгородською міською радою та правоохоронними органами отримувалися послуги відео спостереження у місті Ужгороді. Наведене свідчить, що сторонами спірних відносин – ТОВ ТрансКом та Ужгородською міською радою – укладено договір у спрощений спосіб, предметом якого була діяльність позивача з надання зазначених послуг.

Приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ціна в договорі, згідно зі ст. 632 ЦК України, встановлюється за домовленістю сторін; якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, у даній справі міська рада, як замовник, зобов`язана оплатити вартість послуг наданих позивачем їй та за її клопотанням правоохоронним органам на підставі укладеного у спрощений спосіб відповідного договору за цінами, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги. Як вбачається із матеріалів справи ціна послуг відповідача у спірних відносинах - вартість доступу до інтернету із швидкістю до 500 Мбіт/с складає 6300,00 грн./міс., а вартість швидкістю до 1 Гбіт/с - 9900,00 грн./міс. – що відповідає ціні аналогічних послуг, які надаються, зокрема, ПАТ «Укртелеком», а саме: вартість доступу до оптичного інтернету із швидкістю до 500 мбіт/с складає 6500,00 грн./ міс., а до 1 Гбіт/с - 9900,00 грн./ міс.

Приписами ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново–господарськими визнаються цивільно–правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За наведених вище фактичних обставин справи, оскільки належними та допустимими доказами доведено факт надання послуг міській раді та невиконання нею зобов`язань щодо оплати вартості отриманих послуг, та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 651322,60 грн. є правомірною та зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, суд враховує, що позиція відповідача, який проти позову заперечує, на протязі судового провадження у справі була суперечливою, оскільки факт надання послуг поданими письмовими поясненнями та відзивом відповідачем визнавався (а.с. 169-172 т. 1, а.с.189-192 т. 2), наданими ж відповідями на запитання у порядку опитування учасників справи за приписами ст. 90 ГПК України (чи користувалася в період з 1.08.14 по 31.05.17 Ужгородська міська рада в особі її управлінь, відділів, посадових осіб послугами доступу до системи відеоспостереження та яким підприємством у зазначений період надавалися такі послуги Ужгородській міській раді) представник міської ради повідомив, що Ужгородській міські раді безпосередньо послуги не надавалися, оскільки між ТОВ ТрансКом та міською радою у зазначений період відсутні будь-які договірні відносини (а.с. 1, 12, 13 т. 3). На запитання у порядку опитування учасників справи за приписами ст. 90 ГПК України (чи отримувала в період з 1.08.14 по 31.05.17 Ужгородська міська рада в особі її управлінь, відділів, посадових осіб послуги доступу до системи відео спостереження, ким у зазначений період надавалися такі послуги Ужгородській міській раді, чи надавало ТОВ ТрансКом у зазначений період міській раді згадані послуги, кому було оплачено отримані у зазначений період послуги, згідно якого договору у зазначений період міська рада отримувала доступ до програмного для виконання диспетчерською службою міської ради обов`язків по цілодобовому відеоспостереженню за ситуацією у місті та по наданні відеоматеріалів з архіву) представник міської ради повідомив, що Ужгородській міській раді безпосередньо не надавалися послуги відео трансляції та послуги архівного запису відео, оскільки між ТОВ ТрансКом та міською радою у зазначений період відсутні будь-які договірні відносини; ТОВ ТрансКом на підставі договору з виконкомом міської ради № 54 від 12.12.16 та № 13 від 01.03.17 надавалися послуги відео трансляції в мережі інтернет сесій міської ради, на підставі договору № 33 від 12.12.16 надавалися послуги архівного запису відео, зазначені послуги оплачені виконкомом; договори щодо доступу до програмного забезпечення міською радою, виконкомом міської ради та ТОВ ТрансКом у зазначений період не укладалися (а.с. 141, 182-184).

Таким чином, відповідачем у ході судового розгляду справи не заперечується факт впровадження та функціонування системи відеоспостереження м. Ужгорода, не спростовано факт надання позивачем міській раді та за її клопотанням правоохоронним органам у спірні періоди послуг доступу до системи відеоспостереження м. Ужгорода (он-лайн трансляція з відеокамер та доступ до архівів) та не доведено що такі послуги у спірні періоди надавалися іншими суб`єктами.

Заперечення відповідача проти позову зводяться до того, послуги надані відповідачем без укладення письмового договору про надання послуг, що, на думку відповідача, унеможливлює задоволення позовних вимог. Така позиція відповідача є хибною з огляду на вищенаведений висновок суду про укладення сторонами спірних відносин договору у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 74, 76-80, 86, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Ужгородської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород суму 651222,60 грн. заборгованості за надані послуги.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 24.12.19

Суддя Ушак І.Г.