
Справа № 457/1205/19
провадження №1-кп/457/139/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2019 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Мазурик В.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12019140140000412 про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комарно Городоцького району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, згідно зі ст. 89 КК України раніше несудимого, одруженого, який не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
з участю прокурора Романського Н.Я.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Стрепко Л.В., -
в с т а н о в и в:
07 лютого 2008 року в денний період часу ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні Трускавецького відділення Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Мазепи, 2, з метою отримання кредиту, надав у вказану банківську установу завідомо підроблений документ, а саме: довідку про доходи за реєстраційним номером 6 від 04 лютого 2008 року, в якій зазначені неправдиві відомості про розмір нарахованої йому заробітної плати у ТзОВ «Арка Моріс» код ЄДРПОУ 19333081, м. Комарно Городоцького району Львівської області, за серпень 2007 року у розмірі 18878 гривень, за вересень 2007 року - 18878 гривень, за жовтень 2007 року - 18878 гривень, за листопад 2007 року - 18878 гривень, за грудень 2007 року – 18878 гривень, за січень 2008 року - 18878 гривень, на загальну суму 113268 гривень, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до інформації Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області ОСОБА_1 за час роботи в ТзОВ «Арка Моріс» нараховано заробітню плату за серпень 2007 року у розмірі 540 гривень, за вересень 2007 року - 540 гривень, за жовтень 2007 року – 540 гривень, за листопад 2007 року – 540 гривень, за грудень 2007 року – 540 гривень, за січень 2008 року – 570 гривень, на загальну суму 3270 гривень.
У судовому засіданні захисник Стрепко Л.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, який відповідно до статті 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості.
Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення мала місце 07 лютого 2008 року, відтак на даний час сплинув передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим суд, за наявності згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 49 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Слід наголосити на тому, що за будь-яких обставин визнання чи невизнання обвинуваченим своєї вини не може вплинути на можливість прийняття рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності при наявності на те його згоди та за наявності на те відповідних підстав.
Судом не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що обвинувачений ухилявся від слідства або суду чи вчинив новий злочин в період часу з 07 лютого 2008 року по 13 листопада 2019 року.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження та беручи до уваги те, що від дня вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення пройшло більше, ніж три роки, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140140000412 слід задоволити, а саме: звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності.
Керуючись ст. 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст.ст. 286, 314, 376 КПК України, суд, -
у х в а л и в:
ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності, яка передбачена ч.4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12019140140000412 відносно ОСОБА_1 закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області впродовж семи днів з дня її проголошення.
Суддя: В. І. Марчук
The court decision No. 85660082, Truskavets City Court of Lviv Oblast was adopted on 13.11.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 457/1205/19. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: