Decision № 8553716, 22.03.2010, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.10 Справа№ 20/28

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферозіт-Альфа”, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 7 528,06 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чопко К.М.

Представники:

від позивача: Шевцова І.П., Галушка Г.М.- представники

відповідача: ОСОБА_4 - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін розяснено.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферозіт-Альфа” до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 528,06 грн.

Ухвалою суду від 09.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.03.2010 рік.

Представники позивача в судове засідання з”явилися, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання з”явився, позовні вимоги визнав в частині стягнення основного боргу у сумі 5 457,42 грн., у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ферозіт-Альфа” (постачальником) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупцем) було укладено договір поставки товару № 221/03/09. Відповідно до умов договору постачальник зобовязується поставити і передати у власність покупцю будівельні матеріали в кількості та за цінами вказаними в накладних, які є невідємною частиною договору, а покупець зобовязується на умовах та в порядку визначеному договором, прийняти поставлений товар та оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача будівельні матеріали згідно накладних:

- від 25.03.2009 р. № ТРН-ЛВ/ФА0582 на суму 1 278,90 грн.;

- від 09.04.2009 р. № ТРН-ЛВ/ФА0742 на суму 265,00 грн.;

- від 17.06.2009 р. № ТРН-ЛВ/ФА0872 на суму 3 075,00 грн.;

- від 17.06.2009 р. № ТРН-ЛВ/ФА1426на суму 2 046,65 грн.;

- від 17.06.2009 р. № ТРН-ЛВ/ФА0699 на суму 318,24 грн.;

- від 05.08.2009 р. № ТРН-ЛВ/ФА2403 на суму 6 314,06 грн.;

- від 05.08.2009 р. № ТРН-ЛВ/ФА0980 на суму 163,20 грн.;

- від 08.09.2009 р. № ТРН-ЛВ/ФА2868 на суму 2 341,92 грн.

на загальну суму 15 802,97 грн.

Відповідач свої зобов”язання перед позивачем в повному обсязі не виконав, оплату за отриманий товар здійснив лише частково.

На адресу відповідача позивач направляв лист від 03.11.2009 р. № 359 з вимогою погасити заборгованість у сумі 7 457,42 грн., внаслідок чого відповідач частково погасив заборгованість.

На момент звернення позивача з позовом до суду, сума боргу відповідача становила 5 457,42 грн.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до умов договору, пеню в розмірі 576,67 грн., штраф у розмірі 1 091,48 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України 3 % річних в розмірі 84,39 грн. та інфляційні в розмірі 318,10 грн.

Відповідач в судовому засіданні подав відзив в якому суму основного боргу у розмірі 5 457,42 грн. визнав. Щодо нарахованих штрафних санкцій відповідач заперечив з мотивів, що ним частково проводилась оплата за отриманий товар, останню було проведено 26.11.2009 року, однак дія договору закінчилась 31 грудня 2009 р., що унеможливило подальший розрахунок.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з мотивів, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки товарів, відповідно до умов якого позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 15 802,97 грн., що підтверджуються видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи та не заперечується відповідачем.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 10 345,55 грн.

До матеріалів справи долучено акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний повноважними особами та скріплений печатками сторін, та з якого вбачається, що станом на 17.12.2009 року сума основного боргу відповідача становить 5 457,42 грн.

Представник відповідача в судове засідання з”явився, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав, доказів погашення боргу суду не подав, тому до стягнення підлягає сума заборгованості в розмірі 5 457,42 грн.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, щодо неправомірного нарахування позивачем штрафних санкцій у зв”язку із закінченням строку дії договору виходячи з наступних мотивів:

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, а відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не виконаного або неналежно виконаного зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

В той же час згідно чинного законодавства не встановлено обмеження на застосування як забезпечення зобовязання і штрафу, і пені одночасно.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 631 Цивільного кодексу України встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, тобто закінчення строку дії договору не означає, що він втратив дію відносно регулювання правовідносин сторін, які виникли під час дії договору. Положення договору про відповідальність у вигляді неустойки за порушення зобовязання застосовуються судами при розгляді відповідних спорів виходячи з обставин, що виникнули під час дії договору, незалежно від закінчення строку дії договору, яким передбачена відповідальність.

Крім того, п.5.5 Договору передбачено, що спеціальна позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій встановлюється в три роки.

Тому, суд вважає, що пеня в розмірі 576,67 грн. та штраф у розмірі 1 091,48 грн., розраховані відповідно до умов п.5 Договору, з врахування вимог ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та підлягають до стягнення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 84,39 грн. та інфляційних в розмірі 318,10 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 610, 611, 625, 631 ЦК України, ст.ст. 43, 47-1, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (82400, Львівська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферозіт-Альфа” (юридична адреса: 81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Людкевича, 40, код ЄДРПОУ 30543304, поштова адреса: 79002, м. Львів, вул. Шевченка, 317 в) суму у розмірі 7 866,06 грн., з них :

- 5 457,42 грн. основного боргу;

- 576,67 грн. пені;

- 1 091,48 грн. штрафу;

- 84,39 грн. 3% річних;

- 318,10 грн. інфляційних;

- 102,00 грн. держмита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя