Court ruling № 85350358, 31.10.2019, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 жовтня 2019 року Справа № 160/10692/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали заяви Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі – Офіс великих платників податків ДПС, заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея» (далі – ТОВ «Фірма «Фідея», відповідач) про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст. 283 КАС України, в якій заявник просить суд:

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея».

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначив, що 30.10.2019 року при намаганні працівників контролюючого органу провести перевірку, відповідачем було відмовлено у допуску до перевірки, зазначені факти зафіксовані актом від 30.10.2019 року № 4/28-10-50-12-41223117. Згодом 31.10.2019 року було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту відносно ТОВ «Фірма «Фідея», яке було направлено на адресу підприємства з повідомленням про вручення. За поясненнями заявника, враховуючи, що платник податків умисно ухиляється від проведення перевірки, що фактично перешкоджає здійсненню податкового контролю, а адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, просить суд підтвердити умовний адміністративний арешт майна ТОВ «Фірма «Фідея».

31.10.2019 року представник відповідача надав суду письмовий відзив на заяву про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, в якому зазначив, що 31.10.2019 року ТОВ «Фірма «Фідея» подано позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків ДПС про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Фідея» (код ЄДРПОУ 41223117) № 329 від 28.10.2019 року, якій присвоєно номер адміністративної справи 160/10665/19. При цьому, відповідач повідомляє суд про те, що в судовому провадженні по справі № 160/10665/19 буде вирішуватись спір про право у спірних правовідносинах між заявником та боржником, а це, у свою чергу, є підставою для постановлення судом відмови у задоволенні заяви органу доходів і зборів про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків

Тому, з урахуванням викладеного, просить суд відмовити у задоволенні заяви про підтвердження адміністративного арешту майна ТОВ «Фірма «Фідея».

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для звернення заявника до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, стало рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 09:00 години 31.10.2019 року.

Зазначене вище рішення було прийняте заявником після відмови відповідача допустити службових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яка повинна була проводитись на підставі наказу від 28.10.2019 року № 329 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Фідея», відповідно до пп. 75.1.2 п. 75 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «Феном Вест» (код ЄДРПОУ 40930702) за період червень 2018 року – липень 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2018 рік – І півріччя 2019 року – показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У відповідності до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого, протягом 96 годин має бути перевірена судом.

У свою чергу, особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, встановлені положеннями ст. 283 КАС України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В силу вимог частини другої цієї статті, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Разом з тим, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо зокрема, із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. наявність спору про право, є підставою для відмови у відкритті провадження за такою заявою.

Суд зазначає, що спір про право, в контексті зазначеної норми, має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, яке було підставою для виникнення обставин для внесення податковим органом заяви в порядку ст. 283 КАС України. Ця незгода виражається, зокрема, у поданому до суду позові щодо оскарження наказу на проведення перевірки.

Так, з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, а саме: копії акту про відмову в допуску до проведення позапланової виїзної перевірки від 30.10.2019 року № 4/27-10-50-12/41223117 з відміткою про те, що відповідач вважає, що відсутні підстави для проведення перевірки, а наказ буде оскаржений в судовому порядку; відзиву відповідача та копії позову від 31.10.2019 року, що перебуває в судовому провадженні (справа № 160/10665/19), щодо оскарження наказу від 28.10.2019 року № 329 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Фідея», який став підставою для ініціювання проведення перевірки, суд вбачає наявність між сторонами спору про право. Це, у свою чергу, виключає можливість судового провадження за заявою в порядку ст. 283 КАС України.

Таким чином, суд зазначає, що оскарження наказу про проведення перевірки або рішення про застосування адміністративного арешту майна відображає незгоду платника з діями податкового органу, які слугували передумовою для звернення до суду з заявою в порядку ст. 283 КАС України, та свідчить про наявність спірних аспектів, які потребують вирішення та не підтверджують беззаперечності застосування спеціальних заходів (адміністративного арешту майна).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскарження платником податків наказу контролюючого органу про проведення перевірки, рішення про застосування адміністративного арешту майна, безвідносно до обраного способу оскарження: в адміністративному або судовому порядку, є спором про право.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 30.11.2018 року, справа № 826/2195/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України, суд вважає за необхідне, відмовити у відкритті провадження за заявою Офісу великих платників податків Державної податкової служби стосовно підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Фірма «Фідея».

Керуючись ст. ст. 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Роз`яснити заявнику, що за правилами ч. 5 ст. 283 КАС України, відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву, разом з заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про відмову у відкритті провадження за правилами ст. 283 КАС України набирає законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.

Суддя І.О. Лозицька