Court ruling № 85197249, 24.10.2019, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

пр. № 2-ві/759/48/19

ун. № 759/4992/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Величко Т.О. розглянувши заяву про відвід суддіСвятошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. у цивільній справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договорм,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. перебуває цивільна справа за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договорм.

22.10.2019 року адвокат Слюсаренко Д.А., який здійснює представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 в усному порядку заявив клопотання про відвід готовуючому судді, посилаючись на її упередженість та необ"єктивність, у зв"язку із незадоволенням всіх клопотань.

Ухвалою судді від 22.10.2019 року заяву про відівід визнано необгрунтованою та передано для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 УПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.10.2019 року заяву передано для розгляду судді Величко Т.О.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді можливо розглянути без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Суддею встановлено, що 29.03.2017 року позивач звернувся із позовом до суду ( а.с.2-3).

Суддею встановлено, що в редакції ЦПК України до 15.12.2017 року) ухвалою судді Миколаєць І.Ю. відкрито провадження у справі ( а.с.45) та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 13.11.2017 року об 10.30 год, тобто попереднє судове засідання не призначалось.

Суддею встановлено, що у судове засідання 13.11.2017 року відповідачі та їх представник не з"явились ( а.с.57-58).

Суддею встановлено, що представник відповідача Д.А. Слюсаренко ознайомлений із матеріалами справи 13.12.2018 р ( а.с.63).

Суддею встановлено, що ухвалою суду від 26.03.2018 року ( а.с.68-69) продовжено розглядку загального позовного провадження.

Суддею встановлено, що 25.06.2018 року від представника відповідача Д.А. Слюсаренко налійшло клопотання про призначення технічної експертизи документа ( а.с.76-77).

Суддею встановлено, що згідно ухвали суду від 02.07.2018 року, встановлено судом, не проведення оплати представником відповідача за клопотання про вжиття заходів забезпечення поову, поданого під час дії ЦПК України( редакції 15.12.2017 року), закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.01.2019 року ( а.с.79-81).

Суддею встановлено, що 07.12.2019 року представник відповідача направив відзив на позовну заяву ( а.с.90-91).

Суддею встановлено, що представник позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача ( а.с.95,104).

Суддею встановлено, що 05.03.2019 року представник відповідача подав до суду заяву про зупинення провадження у справі ( а.с.115-116), клопотання про призначення експеритизи ( а.с.121-122), квитанцію про сплату судового сбору не надано.

Суддею встановлено, що у судовому засіданні 05.03.20-19 року клопотання представника відповідача не були розглянуті, оскільки він не є адвокатом ( а.с.125-126).

Суддею встановлено, що 16.04.2019 року надійшла до суду відповідь на відзив ( а.с.130-132), та заява про застосування строків позовної давності ( а.с.137-138).

Суддею встановлено, що у судовому засіданні 16.04.2019 року судом не прийнто докази з боку відповідача ( а.с.146-147).

Судом встановлено, що 09.07.2019 року ( а.с.155) надійшли заперечення представника відповідача.

Суддею встановлено, що 05.03.2019 року представник відповідача подав до суду клопотання про призначення експеритизи ( а.с.161), квитанцію про сплату судового сбору не надано.

Суддею встановлено, що 22.1019 року представник відповідача подав до суду заяву про зупинення провадження у справі ( а.с.181-182, згідно журналу судового засідання відмовлено протокольно ( а.с.190-193).

Згідно ст. 36 ЦПК України 1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві про відвід суддіСвятошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. у цивільній справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договорм, як підстави для відводу, не знайшли належного підтврдження обгрунтованими доказами та не можуть викликати сумнів у неупередженості або не об`єктивності судді.

Суд вважає заяву про відвід головуючому судді Миколаєць І.Ю. у розуміні ч.4 ст. 36 ЦПК України необґрунтованою, та такою що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 36, 40 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю., - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.О. Величко