Court ruling № 84775640, 12.09.2019, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 335/10177/13-к 6/335/148/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Кудряшової Ю.І., розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про зміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» звернувся до суду із заявою про зміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 335/10177/13-к, виданого у кримінальному провадженні про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Всеукраїнський Банк Розвитку” в рахунок відшкодування матеріальних збитків завданих злочином грошових коштів у розмірі 22 285 гривень 75 копійок, посилаючись на укладення 06 лютого 2018 року між ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № IKCASHSTG.134264.001 від 13.06.2013 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Враховуючи викладене, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на ТОВ ФК «Довіра та Гарантія».

У судове засідання представник заявника ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» не з`явився, надав клопотання про розгляд заяви на підставі викладених вимог, без його участі.

Інші сторони у справі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялися у встановленому законом порядку, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2013 року у справі № 335/10177/13-к ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 190, ч. 3, 4 ст. 358 КК України; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , на користь ПАТ „Всеукраїнський Банк Розвитку” в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином грошові кошти у розмірі 22 285 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят п`ять) гривень 75 копійок.

За змістом ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як вбачається з аналізу вище зазначених норм законодавства заміна сторони у виконавчому провадженні передбачена лише у разі правонаступництва.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Під правонаступництвом у виконавчому проваджені необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Так, підставою правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Статтею 55 ЦПК України визначено підстави процесуального правонаступництва, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс13) зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Як вбачається з матеріалів справи 06 лютого 2018 року між ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» в особі Уповноваженої особи ФГВФО був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № IKCASHSTG.134264.001 від 13.06.2013 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Відповідно до зазначеного договору, витягу з реєстру прав вимог до Договору, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» стало єдиним власником всіх прав вимоги за кредитним договором № IKCASHSTG.134264.001 від 13.06.2013 року, загальний розмір заборгованості за яким становить 285 863,10 гривень, яка складається з суми основного боргу за кредитом, нарахованих відсотків, комісій та штрафів.

Проте, матеріали заяви не містять даних про наявність судового рішення про задоволення вимог попереднього кредитора, яке не виконано боржником, а саме стягнення зазначеної суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на підставі рішення суду, та наявності виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

В обґрунтування заяви, заявник посилається на стягнення з боржника іншої суми за вироком суду в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, що, на переконання суду, не підтверджує правонаступництва заявника та права вимоги за кредитним договором № IKCASHSTG.134264.001 від 13.06.2013 року на суму 285 863,10 гривень.

Отже, за відсутності даних про стягнення з боржника зазначеної суми за кредитним договором на підставі рішення суду, виходячи з наданих матеріалів заяви, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 247, 259, 260, 354, 354, 442 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про зміну сторони у виконавчому провадженні – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя: В.В. Калюжна