
Справа № 344/4587/18
Провадження № 1-кп/344/252/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Руденка Д.М.
суддів: Хоростіля Р.В., Лазаріва О.Б.,
секретаря с/з Кулеші С.І.,
з участю прокурора Бурака Б.Г.,
захисника Савчука В.Р.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 258-5, ч. 1 ст. 258-3 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою Івано-Франківського міського суду від 08.07.2019 року продовжено термін тримання під вартою з визначеним розміром застави, як альтернативний вид запобіжного заходу.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 23.07.2019 року зазначену ухвалу залишено без зміни.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного західу у вигляді тримання під вартою з посиланням на ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник заперечив щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_1 погодився з думкою захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд виходить з наступного.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25.04.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами суду неодноразово продовжувався.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України, наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, які на даний час не відпали, зокрема: щодо можливості переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий запобіжний захід здатен забезпечити запобігання зазначених ризиків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Продовжити термін тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 01.11.2019 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя Д.М. Руденко
Судді О.Б. Лазарів
Р.В. Хоростіль
The court decision No. 83987259, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 03.09.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 344/4587/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: