
Номер справи 623/5212/15-к
Номер провадження 1-кп/623/4/2019
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого судді Винниченка П.П.,
за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,
прокурора Молодовського І.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області
кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 01 вересня 2015 року за № 12015220320002307 про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого
- 14.01.2005 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, ст. 75 КК України з випробувальним терміном на 2 роки;
- 22.04.2005 року, Ізюмським міськрайонним судом за ст. 186 ч. З, 69, 71 КК України д э 2 років позбавлення волі,
17.07.2010 року, Ізюмським міськрайонннм судом за ст. 185 ч. З КК України до 3 років позбавлення волі,
- 19.11.2015 року Ізюмським міськрайонний судом Харківської області за ч. 3 ст. 185КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75, 76 КК України, від призначеного покарання звільнено з випробуванням строком на 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , повторно, 31 серпня 2015 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, переслідуючи корисливу мету - наживу, через зачинене роздаточне вікно проник до кімнати столової, що розташована на другому поверсі Ізюмської ЦМЛ по вул. Залікарняній, 2 у м. Ізюмі, звідки таємно викрав жіночу сумку, яка належала ' ОСОБА_3 , виготовлену із штучної шкіри, вартістю 100 грн., з жіночим гаманцем виготовленим із штучної шкіри вартістю 50 грн., з грошима в сумі 650 грн., фотоапаратом марки «Panasonic DMC-LS5», вартістю 650 грн., зарядним пристроєм до мобільного телефона марки «Nokia» вартістю 30 грн., та навушниками до мобільного телефону марки « Nokia», вартістю 40 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1520 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.
ОСОБА_4 раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра Ізюмської ЦМЛ не перебуває.
Відповідно до висновку досудової доповіді Ізюмського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.( у т.ч. окремих осіб).
При призначенні покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що він щиро розкаюється у вчиненні злочину що є обставиною, яка пом`якшує покарання.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для їїї виправлення та попередження нових злочинів, тому суд враховуючи перебування ОСОБА_4 під вартою з 05 березня 2019 року по день винесеня вироку, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 в пдальшому можливе без ізоляції його від суспільства.
Відповідно до п.1 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 , слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення, з застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання із зобов`язаннями, передбаченими ст. 76 КК України.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла.
Цивільний позов по справі в сумі 1520, 00 грн, заявлений потерпілою ОСОБА_3 на досудовому слідстві та визнаний обвинуваченим ОСОБА_1 в повному обсязі, підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_5 в період іспитового строку, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, додатково покласти обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили змінити на особисте зобов`язання, звільнивши його з під варти в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1520 грн. в рахунок відшкодування цивільного позову.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 613 грн. 80 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ МВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя П.П.Винниченко
The court decision No. 83945596, Izium City and District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 30.08.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 623/5212/15-к. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: