Court ruling № 83872073, 27.08.2019, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 909/884/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

27.08.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив ІФ" про забезпечення позову (вих. № 21-08-19/01 від 21.08.2019, вх.№16726/19 від 23.08.2019) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив ІФ", вул. Незалежності, буд.154, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" вул. Індустріальна, буд.34, м. Івано-Франківськ, 76014

про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення від 13.04.2017 №083276 та припинення вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив ІФ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення від 13.04.2017 №083276 та припинення вчинення дій з розгляду акту.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.09.2019.

23.08.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив ІФ" про забезпечення позову (вих. № 21-08-19/01 від 21.08.2019, вх.№16726/19 від 23.08.2019), в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони на вчинення АТ "Прикарпаттяобленерго" дій з розгляду акту про порушення №083276 від 13 квітня 2017 року.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову позивачем подано з дотриманням вимог ст. 139 ГПК України та оплачено судовим збором.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначено заявником, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлена тим, що у відповідності до повідомлення №І-ОП. 2.6.5.2-Щ, направленого позивачу, АТ "Прикарпаттяобленерго" планує 27 серпня 2019 року здійснити розгляд акту про порушення №083276 від 13 квітня 2017 року. Пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Отже, на виконання вимог ПРРЕЕ за наслідками розгляду акту про порушення №083276 від 13 квітня 2017 року АТ "Прикарпаттяобленерго" зобов`язане прийняти рішення, зокрема про визначення обсягу та вартості необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ електричної енергії. Вартість такої електроенергії буде пред`явлена до сплати Позивачу. Згідно з п.8.2,7 ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Тобто, за наслідками дій АТ "Прикарпаттяобленерго" з розгляду акту №083276 від 13 квітня 2017 року позивачу можуть бути пред`явлені до відшкодування кошти у сумі вартості необлікованої електроенергії. Несплата таких коштів може спричинити припинення постачання електроенергії позивачу.

При цьому заявник стверджує, що у разі задоволення позовних вимог позивача, АТ "Прикарпаттяобленерго" не матиме можливості скасувати прийняте ним же рішення від 27 серпня 2019 року за наслідками розгляду акту №083276, так як такої можливості не віднесено законодавством до його повноважень. За таких обставин позивач буде змушений в судовому порядку оспорювати таке рішення та відповідне стягнення, накладене на позивача таким рішенням. Це в свою чергу займе тривалий час та спричинить позивачу додаткові витрати, відшкодування яких не гарантоване.

За умовами ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості негативних наслідків для позивача без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Так, суд звертає увагу заявника, що згідно зі статтями 73, 74, 77, ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки, заявником не доведено та документально не підтверджено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що заява (клопотання) про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Згідно приписів ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив ІФ" про забезпечення позову (вих. № 21-08-19/01 від 21.08.2019, вх.№16726/19 від 23.08.2019) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 27.08.2019.

Суддя Л.М. Неверовська