Decision № 838570, 12.07.2007, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

12.07.07 Справа № 24/100

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Гетьман”, м.Львів

До відповідача : Приватного підприємства „Томіо”, м.Львів

Про стягнення 499,03грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Приндін Я.-М. І. - представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 499,03грн., в т.ч.: 422,30грн. основного боргу, 38,01грн. пені, 29,56грн. втрат від інфляції та 9,16грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору №242/05 від 31.03.2005р., по видаткових накладних позивач поставив відповідачеві товар на суму 436,50грн., за який останній розрахувався частково. Заборгованість відповідача за поставлений товар складає 422,30грн. Крім того, на підстав п.3.3 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 38,01грн., на підставі ст.625 ЦК України 29,56грн. втрат від інфляції і 9,16грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підтримує, на стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних не наполягає.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 26.06.2007р. поштового відправлення за №1751001.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

31.03.2005 року позивачем та відповідачем укладено договір №242/05 відповідно до умов якого, позивач зобов’язувався передати відповідачу товар, а останній зобов’язувався його прийняти та оплатити.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони дійшли згоди про поставку товару без видачі відповідачем довіреності на отримання товару, шляхом підписання уповноваженою особою накладних та скріплення її підпису штампом підприємства. Взірець підпису уповноваженої особи на отримання товару та відбитку штампу підприємства відповідач повідомив в листі від 31.03.2005р.(лист в матеріалах справи).

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачеві товар на суму 436,50грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними:

- №СК-732 від 24.01.2006р. на суму 100,20грн.;

- №СК-1302 від 14.02.2006р. на суму 336,30грн.

Вищезазначені накладні підписані уповноваженою особою відповідача, підпис якої скріплений штампом підприємства, що підтверджує факт отримання відповідачем товару.

Згідно із п.2.2 договору оплата поставленого товару здійснюється не пізніше 15 календарних днів з дати постачання.

Відповідач взяті на себе зобов’язання виконав частково, оплативши позивачу за поставлений товар 14,20грн.

Відтак, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 422,30грн. (436,50 –14,20).

Доказів сплати вказаної суми боргу суду не подано.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Згідно із ст.599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову .

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 422,30грн. основного боргу законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення 38,01грн. пені, 29,56грн. втрат від інфляції та 9,16грн. 3% річних відмову позивача від позову належить прийняти, провадження у справі припинити, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

До прийняття відмови позивача від позову, представнику позивача роз’яснено, що при прийнятті судом відмови позивача від позову і припиненні провадження, повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 78, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85, 116-118 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Томіо”, ЄДРПОУ 20832955, адреса: м. Львів, вул.Горбачевського,42, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Гетьман”, ЄДРПОУ 31804036, адреса: м.Львів, вул.Волинська,10, - 422,30грн. основного боргу, 102грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Суддя