Court ruling № 83643899, 15.08.2019, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"15" серпня 2019 р. справа № 300/144/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 18.01.2019 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії до 70 відсотків сум грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу у розмірі 90 відсотків сум грошового забезпечення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 дану позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк для усунення її недоліків.

У зазначений строк позивач недоліки позовної заяви усунув, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 зупинено провадження у справі №300/144/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у зразковій справі №Пз/9901/58/18.

15.08.2019 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі, яку він мотивував тим, що право особи на отримання пенсії, як складової частини права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Тому при вирішенні питання щодо поновлення провадження у справі суд повинен керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а несвоєчасне прийняття судом рішення породжує у позивача, як суб`єкта звернення до суду, відчуття правової невизначеності та неможливості відновлення порушених прав.

Розглянувши дану заяву та матеріали адміністративної справи, а також визначаючись щодо процесуальних підстав для поновлення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Так, провадження у даній справі зупинено на підставі положень пункту 9 частини 2 статті 236 КАС України до набрання чинності рішенням Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у зразковій справі № Пз/9901/58/18.

Таким чином, підставою для поновлення провадження у даній справі може бути набрання законної сили рішення Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у зразковій справі № Пз/9901/58/18. Інших правових підстав для цього процесуальний закон не визначає.

Суд встановив, що 04.02.2019 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було прийнято рішення у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18).

Однак, згідно з частиною 11 статті 290 КАС України, рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Натомість, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Не погоджуючись з рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18), Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою на вказане рішення.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Станом на 15.08.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також на офіційному веб-сайті Великої Палати Верховного Суду відсутня інформація про наслідки розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18.

Таким чином, рішення Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) на даний час не набрало законної сили, тобто обставини, що викликали зупинення провадження у справі не усунено.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 3 статті 291 КАС України передбачено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, в силу вимог процесуального закону врахування судом правових висновків Верховного Суду, в тому числі тих, що викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, є обов`язковим.

Водночас за наслідками перегляду типової справи рішення може бути оскаржено, зокрема з підстав не врахування судом першої та/або апеляційної інстанції правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи (пункт 1 частини 5 статті 291 КАС України).

До того ж, завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах створюється єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.

Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди в одних і тих самих правовідносинах застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.

Також суд зазначає, що зупинення провадження в адміністративній справі є законодавчо визначеною процедурою, та, як наслідок, її застосування не може розглядатися як обставина, що перешкоджає в реалізації особою права на доступ до суду.

Разом з тим, предметом спору у даній справі є перерахунок розміру пенсії позивача, а не її призначення. Позивач отримує пенсію в розмірі, не нижчому від встановленого законом мінімуму, а отже його конституційне право на соціальний захист не порушується.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для поновлення провадження у справі №809/144/19 відсутні, а тому, у задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 237, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №300/144/19 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.