Court ruling № 83643887, 15.08.2019, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"15" серпня 2019 р. справа № 300/1588/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду клопотання представника Військової частини А1349 про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1349 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24.07.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини А1349 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за період 2017-2019 роки та зобов`язання нарахувати та виплатити таку грошову компенсацію, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

На адресу суду 06.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, одночасно з яким подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що позовні вимоги пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби (в даному випадку - військової служби), які обмежені місячним строком звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вказав, що станом на момент прийняття наказу командира військової частини А1349 від 20.03.2019 року №66 ОСОБА_1 погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржував своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. На переконання відповідача, позивач дізнався про порушення своїх прав 20.03.2019, однак з позовною заявою звернувся тільки 24.07.2019 року. З наведених підстав, просить суд залишити без розгляду позовну заяву, оскільки позивачем порушено строки звернення до суду.

Розглянувши клопотання, оцінивши матеріали позовної заяви, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Наведене узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 за №8-рп/2013, в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Вказане стосується і грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, оскільки відповідно до п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 за №5, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток, у розмірах, передбачених законодавством, входять до складу фонду додаткової заробітної плати.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата це винагорода, за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством та премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

Тобто, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки є компенсаційною виплатою, передбаченою законодавством, а отже, елементом додаткової заробітної плати, а тому, відповідно до ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду не застосовується.

З огляду на наведене, суд приходить висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 122, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Військової частини А 1349 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу, окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.