Court ruling № 83386522, 01.08.2019, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 640/14164/17

н/п 1-кс/640/9582/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Ворончук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. по кримінальному провадженню № 12016220430000235 від 19.01.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2019 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області Неминущого С.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області Моцевим А.С., в якому він просить накласти арешт на наступне нерухоме майно, яке фактично перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

1) ј квартири АДРЕСА_1 , яка оформлена на ОСОБА_3 ;

2) квартиру АДРЕСА_2 , яка оформлена на ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220430000235, відомості про яке 19.01.2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом шахрайства, вчиненого у великих розмірах та використанні завідомо підробленого документа, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

24.04.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

05.06.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Зокрема, як зазначено слідчим, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину за наступних обставин:

ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленими слідством особами, з умислом на незаконне заволодіння об?єктом нерухомого майна – незавершеним будівництвом будинку АДРЕСА_3 готовністю 72 %, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом незаконного отримання та реєстрації права власності на об?єкт нерухомості за неіснуючою адресою: АДРЕСА_4 та подальшим розпорядженням на цій підставі об?єктом незавершеного будівництва – будинком АДРЕСА_3 , розробили злочинний план. Реалізовуючи розроблений злочинний план, група осіб розподілили ролі між собою таким чином, що невстановлена особа повинна організувати отримання технічної документації на готовий будинок та земельну ділянку за неіснуючою адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 виступив особою, яка по підробленим документам виступить у суді позивачем, отримавши на свою користь судове рішення про визнання за ним права власності на зазначений будинок та земельну ділянку, реєстрації судового рішення державним реєстратором в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подальшого укладання «фіктивних» договорів купівлі-продажу будинку, внаслідок чого буде зареєстровано право власності на зазначений будинок по АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 , яка в подальшому здійснить продаж будинку добросовісному набувачеві.

Реалізуючи вказані наміри злочинної групи, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння групою осіб об?єктом нерухомого майна – незавершеним будівництвом будинку АДРЕСА_3 готовністю 72 %, що належав на праві приватної власності ОСОБА_6 ОСОБА_7 , шляхом незаконного отримання та реєстрації права власності за ОСОБА_2 на об?єкт нерухомості за неіснуючою адресою: АДРЕСА_4 та подальшим розпорядженням на цій підставі об?єктом незавершеного будівництва – будинком АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді незаконного набуття ОСОБА_1 права власності на чуже майно та бажаючи настання цих наслідків, виконуючи як співвиконавець свою роль у вчиненні злочину

В подальшому, 10.02.2017 ОСОБА_1 , реалізовуючи спільний злочинний план групи осіб, звернувся до Московського районного суду м. Харкова із позовною заявою від свого імені до відповідача - ОСОБА_8 про стягнення боргу в сумі 20 000 гривень, після чого доповнив дану позовну заяву позовними вимогами про визнання права власності на майно – садовий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , повідомивши таким чином суду завідомо неправдиві відомості про існування боргових зобов?язань між ним та ОСОБА_8 , про здійснення ОСОБА_8 реконструкції та ремонтних робіт у будинку АДРЕСА_4 та про те, що будинок є безхазяйним, готовим до експлуатації. У зв?язку з чим, 10.05.2017 Московським районним судом м. Харкова було прийнято рішення у справі № 643/1838/17, яким задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за останнім право власності на садовий житловий будинок АДРЕСА_4 загальною площею 562, 8 кв. м., житловою площею 214, 1 кв. м.

20.07.2017 о 10 годині 35 хвилині, на підставі вказаного судового рішення, державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на садовий житловий будинок АДРЕСА_4 загальною площею 562, 80 кв.м., житловою площею 214, 10 кв.м., внаслідок чого ОСОБА_1 незаконно отримав можливість володіти, користуватися та розпоряджатися об?єктом нерухомого майна - незавершеним будівництвом будинку АДРЕСА_3 готовністю 72 %, вартістю 2 241 000 гривень, що є особливо великим розміром.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу групи осіб, ОСОБА_1 18.08.2017 та 21.08.2017 здійснив «фіктивне» відчуження відповідно ѕ та ј вказаного житлового будинку шляхом укладення «фіктивних» договорів купівлі – продажу між ним та іншим членом злочинної групи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка підписала дані договори як покупець, засвідчивши таким чином завідомо неправдивий факт купівлі нею будинку, хоча насправді не здійснювала купівлю та не передавала за його купівлю грошові кошти ОСОБА_1 , з метою подальшого продажу ОСОБА_2 будинку потерпілих добросовісному набувачеві.

Однак, злочинний намір групи осіб, спрямований на заволодіння належним ОСОБА_9 ? ОСОБА_7 об?єктом нерухомого майна – незавершеним будівництвом будинку АДРЕСА_3 , не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.11.2017 накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_4 та рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.04.2018 у справі № 640/16780/17 укладені ОСОБА_1 договори купівлі – продажу житлового будинку АДРЕСА_4 були визнані недійсними.

Вказані дії підозрюваного ОСОБА_1 кваліфіковано як кримінальні правопорушення - злочини, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України: закінченого замаху на шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому у особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні наступними доказами: рішенням Московського районного суду м. Харкова (Справа № 643/1838/17, провадження 2/643/2715/17) від 10.05.2017 про визнання права власності на садовий (індивідуальний)житловий будинок АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 ; підробленими офіційними документами - договором купівлі-продажу частини житлового будинку АДРЕСА_4 від 18.08.2017, зареєстрованим у реєстрі під № 2108, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 21.08.2017 від ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрованим у реєстрі за № 2128, та всіма документами нотаріальної справи до нього; технічним паспортом на садовий (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4 від 26.01.2017 р., показаннями потерпілої ОСОБА_10 ; листом ТОВ «Геодезично-вишукувальний центр» на ім`я ОСОБА_10 вих.№69 від 18.10.2017 про те, що виготовлення технічної документації із землеустрою по АДРЕСА_4 вже проводилось на замовлення ОСОБА_2 ; постановою Апеляційного суду Харківської області від 09.01.2018 (Провадження №22-ц/790/221/18) про зміну рішення Московського районного суду м. Харкова (Справа № 643/1838/17, провадження 2/643/2715/17) від 10.05.2017, а саме відмову про визнання права власності на садовий (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 ; Рішенням Київського районного суду м. Харкова (Справа № 640/16780/17; н/п 2/640/656/18) від 03.04.2018 про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третіх осіб.; рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25.06.2005 (Справа № 2-6719/09-2005 р.); ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2013 (Справа №640/15485/13-Ц; н/п 2/640/3520/13); довідкою КП «Харківське МБТІ» харківської міської ради № 5812 від 19.06.2017 про те, що матеріали інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_4 не складались та у відділі відсутні, протоколами дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянин України, українець, не судимий, не одружений, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років, санкція статті, по якій йому повідомлено про підозру передбачає конфіскацію майна.

Згідно витягів з Єдиних реєстрів речових прав на нерухоме майно, прав власності на нерухоме майно, іпотек, заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна у ОСОБА_1 на праві власності перебуває наступне нерухоме майно: ј квартири АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 .

Згідно відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 перетинав державний кордон України на виїзд 04.03.2019 року через пункт пропуску «Шегині» маршрутним транспортним засобом, після чого 13.05.2019 вїхав до України через пункт пропуску «Рава-Руська» о 05:15 годині та виїхав знову до Польщі у той же день о 21:57 годині, та до України по теперішній час офіційно не повернувся.

24.04.2019 ОСОБА_1 був викликаний до СУ ГУНП України в Харківській області на 08, 10 та 14.05.2019 для допиту в якості підозрюваного та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу, але на виклики не з`явився та про причини неявки слідчому не повідомив.

В теперішній час підозрюваний ОСОБА_1 за місцем реєстрації та фактичного мешкання не знаходиться та місцеперебування його не відоме.

31.05.2019 в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 ухиляється від слідства та місцезнаходження його не відоме, останній оголошений у розшук.

Як зазначено слідчим, ОСОБА_1 , отримавши повідомлення про підозру у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, санкція статті якої передбачає конфіскацію майна та розуміючи, що його викликано до слідчого на 14.05.2019, перетнув державний кордон України на вїзд 13.05.2019 та у м. Львів, з метою уникнення конфіскації майна та відшкодування завданих збитків потерпілим, надав генеральну довіреність на свого товариша ОСОБА_3 , та у той же день виїхав з України до Польщі. За допомогою зазначеної довіреності в м. Сєвєродонецьк були зареєстровані «фіктивні» договори відчуження майна ОСОБА_1 , а саме 14.05.2019 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на ОСОБА_3 , та 16.05.2019 договір дарування квартири АДРЕСА_2 від ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Слідчим зазначено, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна, орган досудового розслідування просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 ..

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України орган досудового розслідування вважає за необхідне розглядати зазначене клопотання без повідомлення підозрюваного з метою забезпечення арешту майна та недопущення його подальшого переоформлення на третіх осіб.

У судове засідання слідчий, прокурор не з`явились. Слідчий Неминущий С.С. надав суду заяву про розгляд поданого ним клопотання без його участі у зв`язку з проведенням невідкладних слідчих дій у іншому кримінальному провадженні, повністю його підтримуючи. Неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судове засідання не викликався, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Так, з наданих матеріалів встановлено, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220430000235, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19.01.2016, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено слідчим, у поданому клопотанні він просить накласти арешт на нерухоме майно, яке фактично перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою можливої конфіскації майна.

Однак, в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України матеріали, що додані слідчим до клопотання, не містять даних, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником ј квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , оскільки згідно з інформаційною довідкою № 175444215 від 29.07.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_3 , а згідно з інформаційною довідкою № 175444613 від 29.07.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_4 , у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для накладення арешту на вищезазначене майно, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. по кримінальному провадженню № 12016220430000235 від 19.01.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190КК України, про арешт майна – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - К.С.Садовський