Справа №3-90/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
“24“ лютого 2010 року смт.Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду, Кіровоградської області ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Добровеличківського РВ ГУМНС України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , 19.07.1982 народження, уродженця села та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, начальника пожежної охорони ВАТ «Помічнянський елеватор», раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст.188 – 16 КпАП України , -
В С Т А Н ОВ И В :
ОСОБА_2 працюючи на посаді начальника пожежної охорони ВАТ «Помічнянський елеватор», що в місті Помічна, Добровеличківського району Кіровоградської області, вулиця Гагаріна,54, та являючись посадовою особою, в період з 20.05.2009 року по 12.02.2010 року, допустив невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а саме: не виконав пункт 1 розділу І припису державного інспектора цивільного захисту та техніки безпеки Добровеличківського РВ ГУ МНС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 від 20.05.2009 року (далі Припис) про обладнання складу ПММ системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу і населення, чим порушив вимоги ст.8 Закону України «Про цивільну оборону»; не виконав пункт 4 розділу ІІ Припису про проведення мікрофільмування проектно-кошторисної документації об’єкта, чим порушив Закон України «Про страховий фонд документації України»; не виконав пункт 6 розділу ІІ Припису про зміну дихальних клапанів на ємностях складу ПММ, чим порушив п.7.10.2.8 НАПБА.01.001-2004; не виконав пункт 7 розділу ІІ Припису про обладнання складу ПММ дренажною системою для відходів паливно-мастильних матеріалів, чим порушив п.18.1.10., 18.1.11 ВБН В.2.2-58.1-94; не виконав пункт 9 розділу ІІ Припису про забезпечення працівників складу ПММ відповідними фільтруючими коробками відповідно до небезпечної речовини (коробка маркування А), чим порушив вимоги статті 8 Закону України «Про цивільну оборону України» та вимоги статті 15 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій»; не виконав пункт 11 розділу ІІ Припису щодо розробки документації на ПРУ, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій»; не виконав пункт 12 розділу ІІ Припису про забезпечення ПРУ нарами дво, триярусними ( з розрахунку 1 на 5-6 осіб), чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій»; не виконав пункт 14 розділу ІІ Припису про встановлення герметичних клапанів, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій»; не виконав пункт 15 розділу ІІ Припису щодо фарбування у відповідний колір трубопроводів ПРУ, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій»; не виконав пункт 16 розділу ІІ Припису про встановлення фільтрів ФЯР та ФП, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій».
Притягнений в судовому засіданні свою вину в невиконанні законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визнав повністю, розкаявся та пояснив, що дійсно не виконав вимоги вказаного припису в зв’язку з недостатнім фінансуванням та браком часу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 в невиконанні законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру доведена повністю, його дії судом кваліфікуються за ч.1 ст 188-16 КУпАП.
При обранні ОСОБА_2 виду та міри адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність. Обставиною, що пом’якшуює відповідальність є вчинення правопорушення особою, що раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, щире розкаяння. Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
З огляду на вказане, вважаю доцільним застосувати до ОСОБА_2 стягнення необхідне й достатнє для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень у вигляді штрафу .
Керуючись ст.ст.33-35, ст 188-16 КУпАП ,-
П О С Т А Н О В И В :
Накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу в сумі 170 (сто сімдесят) гривень (р/р 31118106700136 державний бюджет Добровеличківське УДК 23684291 МФО 823016 код 21081100) .
Строк пред’явлення постанови до виконання до 24.05.2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена ( опротестована прокурором ) до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області .
Суддя Цоток В.В.
The court decision No. 8328195, Dobrovelychkivka District Court of Kirovohrad Oblast was adopted on 24.02.2010. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 3-90/10. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: