Court ruling № 83078671, 17.07.2019, Zmiiv District Court of Kharkiv Oblast

Справа №632/296/19

Провадження №1-в/621/98/19

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Вельможної І.В.,

за участю секретаря – Акулової А.М.,

прокурора – Гетьмана С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві клопотання начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Блудової Н.М. щодо визначення міри запобіжного заходу,

встановив:

05 липня 2019 року до суду надійшло клопотання начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Блудової Н.М. щодо визначення міри запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність таких відомостей у вироку суду.

Прокурор при вирішенні вказаного питання покладався на розсуд суду.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування судового процесу не проводилось, що відповідає положенням ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 було засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України, призначено остаточне покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Проте, у резолютивній частині вироку відсутні відомості щодо міри запобіжного заходу, застосованою до ОСОБА_1 .

Відповідно до п. ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

З матеріалів справи, а саме супровідного листа Первомайської місцевої прокуратури від 01 березня 2019 року вих. № 04-19/14-19, вбачається, що відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 31 березня 2019 року.

Згідно копії листа Первомайського ВП ГУНП в Харківській області від 27 березня 2019 року вих. № 1220/119/88/20-2019 26 березня 2019 року ОСОБА_1 був направлений до ХУВП м. Харків для відбуття покарання, пов`язаного з позбавленням волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

В ході судового провадження судом не вирішувалось питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , оскільки останній перебував під вартою, як засуджена особа за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2019 року.

Отже, запобіжний захід у виді домашнього арешту, обраний відносно ОСОБА_1 припинив свою дію 31 березня 2019 року.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що при ухваленні вироку від 19 червня 2019 року, ОСОБА_1 відбував покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2019 року та тримався під вартою, у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 357, 374, 380 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Блудової Н.М. щодо визначення міри запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 – відмовити.

На ухвалу суду протягом 7 днів з моменту її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області

Головуючий: