Decision № 82800324, 04.07.2019, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1391/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерне товариство "Харківобленерго", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954 до Військова частина 3017, 61070, м. Харків, вул. Академіка, Проскури, 1, код 39309315 про стягнення 17 813,09 грн. справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява АТ "Харківобленерго" (позивач) про стягнення з Військової частини 3017 (відповідач) 17 813,09 грн. пені за неналежне виконання зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 321,61 від 18.08.2014.

Судові витрати в сумі 1 921,00 грн. сплаченого судового збору просить також стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

04.06.2019 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 13717), який судом долучено до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову, просив суд визнати незадовільний майновий стан відповідача та зменшити розмірі пені на 70%, посилаючись на те, що він є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету.

26.06.2019 позивачем до суду подано впояснення (вх. № 15530), в якій позивач зазначає, що учасники правовідносин у сфері господарювання, незалежно від юридичного статусу повинні виконувати взяті на себе господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем не подано жодного доказу, який би підтверджував його скрутний матеріальний стан. Також, представник позивача зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України в редакції, що діє з 15.12.2017р., не передбачено право Суду зменшувати заявлені до стягнення штрафні санкції за клопотанням сторони у випадку ухвалення рішення судом. При цьому, під час ухвалення судового рішення, Суд керується процесуальним законом.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Ухвалою суду від 17.09.2018 було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В зв`язку з внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07 червня 2018 року АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО” перейменована у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО”. В порядку п. 1.3. Статуту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО”, акціонерне товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Харківобленерго”.

18 серпня 2014 року між АК "Харківобленерго" (постачальник) та в/ч 3017 (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 321,61 (надалі - договір).

Відповідно до розділу 1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 “Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію” до цього Договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

20.12.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до п. 1. якої цей Договір продовжується на строк до 31 грудня 2018 року.

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 2 «Порядок розрахунків» (у відповідності до додатку 3.1 «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію») оформлюється звіт про обсяг спожитої електричної енергії у формі додатку № 9 «Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії» цього Договору (п. 7.5 Договору), зазначений звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою Споживач зобов`язаний щомісяця у встановлений Договором строк надавати Постачальнику (п. 2.3.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3.3 Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка 2 «Порядок розрахунків».

Згідно п. 5 додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 «Акт про використану електричну енергію».

Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО «Харківенергозбут» рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 (п`яти) операційних днів з дня його отримання. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунки Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Згідно п.п. 2.3.3. Договору Споживач зобов`язується здійснювати оплату вартості електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 «Порядок розрахунку». Також п. 3.1.1 Договору закріплено право Постачальника одержувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Згідно позову позивач вказує, що він, як постачальник, виконав свої зобов`язання по договору у повному обсязі, але відповідачем умови договору щодо сплати спожитої електричної енергії були виконані несвоєчасно, з простроченням оплати платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні, жовтні, листопаді 2018 року Позивач поставив (продав) електричну енергію Відповідачу та за результатами розрахункового періоду (з урахуванням оплат) та на підставі Додатків № 9 АТ“Харківобленерго” видав рахунки № 0321,61 за використану електричну енергію вищезазначений період.

Рахунки за липні, жовтні, листопаді 2018 року надані Споживачу в особі уповноваженої особи Шарінського В.М. згідно довіреностей, про що свідчить книга реєстрації видачі рахунків за використану електричну енергію та інших документів споживача за відповідні місяці, а також поштою.

У відповідності до Додатку № 2 до Договору строк оплати настав через 5 операційних днів з дня його отримання, а саме: до 09.08.2018 — за липень 2018р.; до 09.11.2018 — за жовтень 2018р.; до 11.12.2018 — за листопад 2018р.

В той же час, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не оспарюється, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати у відповідності до положень Додатку №2 до Договору обсягу поставленої електричної енергії виконав не своєчасно.

Таким чином, на підставі п. 6 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору відповідачу була нарахована пеня в розмірі 17 813,09 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Не виконавши оплату отриманої електроенергії у встановлені строки, відповідач здійснив цивільне правопорушення, в разі чого настають наслідки, встановлені законом або договором, в тому числі сплата неустойки, відшкодування збитків.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено факту несвоєчасної оплати отриманої від позивача електроенергії.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної оплати відповідачем поставленої електричної енергії, суд, перевірівши арифметичний розрахунок пені за допомогою програми Калькулятор Ліга зазначає, що наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам діючого законодавства та умовам договору, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення пені в сумі 17 813,09 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 70% суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, роз`яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розмір} стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, та лише у виняткових випадках.

Відповідач до свого відзиву не надав жодного докуметального підтверждення свого скрутного матеріального становища, доказів поважності причин несвоєчасного виконання свого зобовязання перед позивачем.

Нарахування сум штрафних санкцій проводилися відповідно до умов договору та норм діючого законодавства, а саме: - сума пені нарахована відповідно до ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 та п. 6 додатку № 2 “Порядок розрахунків” Договору про постачання електричної енергії (Відповідно ст. 628 ЦК України - зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними).

Крім того, законодавець не звільняє від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань, передбачених ст. 230 ГК України, ст.ст. 549, 625 ЦК України, організації які є бюджетними та фінансуються з загального державного бюджету.

Штрафні санкції, нараховані відповідачу не є надмірно великі порівняно з обсягами електричної енергії, яку споживає відповідач та її вартістю.

Суд не вважає даний випадок винятковим, а відповідачем не було надано до свого відзиву будь - яких доказів наявності інших обставин.

Також, суд зазначає, що зменшення суми пені є значним та не повною мірою узгоджується з приписами ст. 551 ЦК України, ст. 223 ГК України щодо врахування інтересів як боржника, так і кредитора при зменшенні судом розміру неустойки (штрафних санкцій).

Біль того, Господарським процесуальним кодексом України в редакції, що діє з 15.12.2017р., не передбачено право суду зменшувати заявлені до стягнення штрафні санкції за клопотанням сторони у випадку ухвалення рішення судом. При цьому, під час ухвалення судового рішення, суд керується процесуальним законом.

За таких обставин суд відмовляє в задоволені клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у розмірі 1921,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов АТ "Харківобленерго" до ВЧ 3017 задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини 3017 (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код 39309315, р/р 35215035088555 в ГУ ДКСУ в Х/о, МФО 851011) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р НОМЕР_1 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 00131954) 17 813,09 грн. пені.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Стягнути з Військової частини 3017 (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код 39309315, р/р 35215035088555 в ГУ ДКСУ в Х/о, МФО 851011) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р НОМЕР_1 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 00131954) - 1 921,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954).

Відповідач - Військова частина 3017 (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код 39309315).

Повне рішення складено "04" липня 2019 р.

Суддя С.А. Прохоров