Decision № 8255011, 16.02.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р. Справа № 15/1/10

м. Миколаїв

          За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», 54002, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18;

          До відповідача: Приватного підприємства «Омельченко», 54000, м. Миколаїв, вул. Колодязна, 5-Б, кв. 59, код 32755839;

          про: стягнення 2355,59 грн.

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Кузьміна Б.М. довіреність № 34 від 03.11.2009р.

Від відповідача: Омельченко А.Г.

Представники сторін в судове засідання з’явились.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль»(далі - «Енергопостачальна організація») та Приватним підприємством «Омельченко»(далі - «Споживач») було укладено договір про постачання теплової енергії № 2758 від 01.12.2003 р. (далі - Договір). Договір щоразу пролонговувався за умовою п.9.4. Договору.

Відповідно до п.1 Договору «Енергопостачальна організація»взяла на себе зобов'язання постачати «Споживачу»теплову енергію, а «Споживач»зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені п.6.3. Договору.

Таким чином, сторони виразили свою волю по виконанню договору і бажали настання відповідних правових наслідків.

Згідно з Додатком №1/1 до Договору, «Енергопостачальною організацією»здійснювалось теплопостачання до будинку «Споживача»по вул. Колодязна, 5-Б, кв.59, м. Миколаєва. «Енергопостачальна організація»виконала договірні зобов'язання, що підтверджується нарядами від 29.10.2008 р., від 02.11.2009 р.

Згідно п.6.3. Договору: «Споживач»за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

З січня 2009 р. по листопад 2009 р. «Споживачу»поставлено теплової енергії на суму 1135.36 грн., яку «Споживач»не оплатив, таким чином борг становить 1135.36 грн.

14.05.2009р. на адресу «Споживача»направлена претензія №302-Ю, яка залишилась без відповіді та задоволення.

В силу ст.509 ЦК України, сторона, яка зобов'язана сплатити на користь іншої сторони гроші, є боржником, а несплачені гроші є заборгованістю. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна умов договору не допускається.

У відповідності до п.7.4.2. Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію «Споживач»зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»№ 686 від 20.05.1999 р. Нарахована пеня в сумі 1 755.58грн. (за період з червня по листопад 2009 р.). Враховуючи положення абзацу 3 ст.1 зазначеного вище Закону сума пені має не перевищувати 100% загальної суми боргу та підлягає сплаті «Споживачем»у розмірі 1135.36 грн.

Відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Таким чином, підлягають оплаті «Споживачем»нараховані інфляція, за період з лютого 2009р. по листопад 2009р., в сумі 61.50грн., 3% річних, за період з січня 2009р. по листопад 2009р. в сумі 23.37грн.

Клопотання про розстрочення, заявлене відповідачем, задоволенню не підлягає з огляду на необґрунтованість належними доказами наявності обставин, з якими чинне законодавство пов’язує можливість відстрочення або розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Омельченко»(54000, м. Миколаїв, вул. Колодязна, 5-Б, кв. 59, код 32755839) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», (54002, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код 30083966) 1135,36 грн. основного боргу, 61,50 грн. індексу інфляції, 23,37 грн. 3% річних, 1135,36 грн. пені, 102,00 грн. державного мита, та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя