Decision № 8255010, 16.02.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р. Справа № 15/455/09

                                                             м. Миколаїв

          За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Кременчукський колісний завод», 39611, м. Кременчук, проїзд Ярославський, 8, код ЄДРПОУ 00231610;

          До відповідача: Державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний Завод», 54017, м.Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120, код ЄДРПОУ 07856371;

          про: стягнення 92756,44 грн.

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Нємчук М.В. довіреність № 22/119-1 від 05.01.10р.

Від відповідача: представник не з‘явився.

Представник позивача в судове засідання з’явився.

Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

          Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явився. Відзив на позовну заяву до суду не надав, позов не оспорив. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутністю.

          В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд –

в с т а н о в и в:

Згідно з укладеним договором від 19.06.2009 р. № 30-4/2009 ВАТ "Кременчуцький колісний завод" поставило державному підприємству "Миколаївський ремонтно-механічний завод" борт з'ємний та обод колеса в кількості 55 штук по кожній позиції на загальну суму 89 344,20 грн.

Зазначеним договором п. 4.1 передбачений розрахунок за поставлений товар на умовах передоплати. Поставка була здійснена на підставі видаткової накладної № 1712 від 08 жовтня 2009 р. Відповідачу був направлений рахунок № 4501712 від 08.10.09 р.

Однак до моменту подання позову до суду оплата отриманого товару відповідачем не здійснена.

Такими діями відповідач порушує умови договору та не виконує взяті на себе зобов'язання щодо вчасної оплати продукції.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», № 543/96-ВР від 22.11.1996 року, за прострочку платником платежу грошових коштів, останній сплачує одержувачу пеню, розмір якої встановлено в межах подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач нарахував Відповідачу пеню в розмірі 3412,21 грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, позивачем доведено: факт існування зобов’язання відповідача по сплаті поставленої продукції за договором, факт порушення останнім цього зобов’язання; розмір заборгованості.

Відповідачем доводів позивача в цій частині не спростовано.

Внаслідок зазначеного, на підставі ст. 33 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені задоволенню не піддягають з огляду на таке.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як витікає зі змісту Договору, ним не передбачено, що сторони несуть майнову відповідальність у вигляді пені за невиконання або не належне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, враховуючи положення ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», господарський суд дійшов висновку про те, що сторонами не узгоджено розмір пені і її нарахування позивачем є необґрунтованим.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний Завод», (54017, м.Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120, код ЄДРПОУ 07856371) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кременчукський колісний завод», (39611, м. Кременчук, проїзд Ярославський, 8, код ЄДРПОУ 00231610) –89344,20 грн. основного боргу, 893,44 грн. –державного мита та 227,32 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позову відмовити.

          4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя