Decision № 8239953, 18.02.2010, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.10 Справа № 15/57/10

Суддя

за позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Запорізького обласного військового комісаріата, м. Запоріжжя, пр.. Тихий, б. 7

про стягнення 3300,00 грн. основного боргу за договором №47 від 17.09.2009р.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача ОСОБА_1, пасп. СА №НОМЕР_2

від відповідача Сніжко І.О., дов. № 64 від 25.01.2010р.

Лаптинський І.Г., дов. № 93 від 02.02.2010р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до відповідача Запорізького обласного військового комісаріата про стягнення 3300,00 грн. основного боргу за договором №47 від 17.09.2009р..

03.02.2010 ухвалою господарського суду порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 18.02.2010.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 18.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 17 вересня 2009 року СПД ОСОБА_1 та Запорізьким обласникм військовим комісаріатом укладено договір про постачання товару №47. Відповідно до умов договору позивач зобовязався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач в свою чергу зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість. Позивач зазначає, що взяті на себе зобовязання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість сумі 3300,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, у письмовому відзиві зазначив, що зазначена заборгованість виникла в звязку з тим, що відповідач є бюджетною установою та на прикінці року державним казначейством не здійснювалися перерахування грошових коштів за зобовязаннями відповідача.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 17 вересня 2009 року СПД ОСОБА_1 та Запорізьким обласникм військовим комісаріатом укладено договір про постачання товару №47.

Відповідно до умов договору позивач зобовязався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач в свою чергу зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 4.4 договору відповідач взяв на себе зобовязання оплатити вартість поставлених товарів відразу після поставки товарів та належного оформлення рахунків та накладних.

Як свідчать вивчені матеріали позивачем на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 3300,00 грн..

Відповідачем в порушення умов договору оплату вартості отриманого товару не здійснено, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 3300,00 грн..

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 3300,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193, 231 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Запорізького обласного військового комісаріата, (м. Запоріжжя, пр.. Тихий, б. 7, ЄДРПОУ 07835529) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) 3300,00 грн. основного боргу та 338 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України 22.02.2010р..