Decision № 82256421, 05.06.2019, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р. справа № 300/494/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Федик Н.Я.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання законодавства про працю та загальнообов`язкового державного соціального страхування, за результатами якої складено акт №ІФ2258/343/АВ від 29.11.2018 та винесено постанову про накладення штрафу за №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018, якою на позивача накладено штраф за порушення вимог частини 3 статті 25 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу. Зазначив, що інспектор праці помилково дійшов висновку, що особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 перебували у трудових відносинах з позивачем, оскільки останні лише проходили стажування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , після якого частина з вище перелічених осіб були оформлені на роботу. Щодо ОСОБА_8 , позивач зазначив, що ОСОБА_8 . прийшов в його офіс самостійно, без попередньої домовленості та очікував на його дзвінок. Інші особи ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) перебували в офісі з його відома, однак трудових обов`язків не виконували. Твердження відповідача про те, що названі особи працювали у нього вважає хибними, а постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018 такою, що винесена безпідставно, а отже підлягає скасуванню.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (05.04.2019), відповідно до якого зазначив, що за наслідками проведеного інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області встановлено факт допуску позивачем працівників до роботи без укладення трудового договору, чим порушено частину 3 статті 24 Кодексу законів про працю України. Так, в ході інспекційного відвідування 21.11.2018 за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (офісне приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3) встановлено, що на робочому місці знаходились ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 На момент проведення опитування під час інспекційного відвідування перелічені особи знаходились на робочих місцях в офісному приміщенні та виконували роботи. Зокрема: ОСОБА_3 стажувався на посаду адміністратора, ОСОБА_4 стажувалась на посаду контент-менеджера, ОСОБА_11 стажувалась на посаду веб-дизайнера, ОСОБА_6 стажувалась на посаду оператора, ОСОБА_7 стажувалась на посаду оператора, ОСОБА_8 проходив стажування, проте, не пояснив на яку посаду, тому що ще не знав. Таким чином, інспекційним відвідуванням встановлено, що фізична особа-підириємець ОСОБА_12 порушив вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та фактично допустив до роботи без належного оформлення найманих працівників: ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 Крім того, в порушення вимог чинного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 у листопаді 2018 року повідомлення про прийняття працівників на роботу надсилалося до територіального органу ДФС не до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, як передбачено постановою КМУ №413, а після фактичного допуску працівників до виконання посадових обов`язків. Також зазначив, що у табелях обліку використання робочого часу працівників встановлено недостовірне відображення відпрацьованих працівниками робочих днів, які працюють у ФОП ОСОБА_15 , чим порушено вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці». На підставі цього, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018, якою на позивача за порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, відповідальність за які передбачено абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, накладено штрафу розмірі 558450 гривень. Дана постанова прийнята з урахуванням усіх обставин та на підставі норм чинного законодавства, тому у задоволенні позову просив відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заперечила, з підстав, наведених у відзиві на позов.

Суд, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши усні пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» від 05.09.2018 №649-Є Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області було проведено рейд, під час якого 21.11.2018 за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (офісне приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3) встановлено, що на робочому місці знаходились ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

У зазначених осіб відібрано письмові пояснення. Так, ОСОБА_3 зазначив, що стажується у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 19 листопада 2018 року на посаді адміністратора в офісі TOB «Домофонсервіс-Івано-Франківськ» за адресою: АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ; режим роботи з понеділка по п`ятницю з 09:00 години до 18:00 години. Заробітну плату ще не отримував, однак, за попередньою домовленістю має бути в розмірі мінімальної. Інструктаж з техніки безпеки пройшов 19.11.2018. З фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 працівник ОСОБА_3 трудовий договір на момент написання пояснення не укладав (а.с.117).

ОСОБА_4 письмово пояснила, що стажується у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 19 листопада 2018 року на посаді контент-менеджера. Режим роботи з понеділка по п`ятницю з 09:00 години до 18:00 години. Заробітну плату ще не отримувала. Інструктаж з техніки безпеки пройшла 19.11.2018. З фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 трудовий договір на момент написання пояснення не укладала (а.с.116).

ОСОБА_5 у письмових поясненнях зазначила, що стажується у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 19 листопада 2018 року на посаду веб-дизайнера. Режим роботи з понеділка по п`ятницю з 09:00 години до 18:00 години. Заробітну плату ще не отримувала. Інструктаж з техніки безпеки проходила 19.11.2018 (а.с.115).

ОСОБА_6 надала письмові пояснення, що стажується у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 19 листопада 2018 року на посаду оператора (а.с.114)

ОСОБА_7 у письмових поясненнях зазначила, що стажується у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 01 листопада 2018 року на посаду оператора в офісному приміщенні TOB «Домофонсервіс-Івано-Франківськ» за адресою: АДРЕСА_1. Режим роботи з понеділка по п`ятницю з 09:00 години до 18:00 години, обідня перерва з 13:00 години до 14:00 години. Вихідні дні - субота та неділя. Заробітну плату ще не платили. Інструктаж з нею проведено. Зазначила, що обіцяли працевлаштувати офіційно після проходження стажування (а.с.113).

Інспекторами праці службовою запискою повідомлено керівника, що ними в офісному приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ встановлено перебування осіб, якими з ФОП ОСОБА_2 укладено домовленості про працевлаштування. Також у службовій записці зазначено про прохання позивача продовжити термін інспекційного відвідування (а.с. 131).

На підставі зазначеного, 26.11.2018 Управлінням Держпраці видано наказ №1825-Д «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 » (а.с. 99) та направлення від 26.11.2018 року № 04-13/15-10/8058 (а.с. 100).

28.11.2018 ФОП ОСОБА_12 надав письмове пояснення у якому зазначив, що станом на 28.11.2018 найману працю не використовує близько року та використовує офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 для реалізації діяльності як фізична особа-підприємець (а.с.124).

29.11.2019 позивач надав додаткове письмове пояснення, у якому зазначив, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 21.11.2018 в офісному приміщенні ТОВ «Домофон-Сервіс-Івано-Франківськ» за адресою: АДРЕСА_1 проходили стажування, після чого були оформлені. Стажувалися дані особи з понеділка по п`ятницю з 09:00 до 18:00 надавали послуги обслуговування мешканців міста. Також вказав, що ОСОБА_8 перебував в офісі з приводу співбесіди для працевлаштування (а.с.125).

За результатами проведення інспекційного відвідування 29.11.2018 представником відповідача складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю за №ІФ2258/343/АВ від 29.11.2018, відповідно до якого виявлені порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу та частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» (а.с.61-71).

Також суд встановив, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області 29.11.2018 видано припис за №ІФ2258/343/АВ/П про усунення виявлених порушень (а.с.59-60).

10.12.2018 позивач подав до Управління Держпраці в Івано-Франківській області відповідь на припис від 29.11.2018 №ІФ2258/343/АВ/П, в якій зазначив, що уклав трудові договори з особами як зобов`язала його інспектор праці у приписі про усунення виявлених порушень №ІФ2258/343/АВ/П. На підтвердження цього позивачем було долучено копії наказів від 27.11.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , табель обліку використання робочого часу за листопад 2018 року та повідомлення до Бориспільського відділення Броварської ОДПІ про прийняття працівників на роботу (а.с. 126-135).

11.12.2018 відповідач листом №04-13/15-10/8517 направив позивачу повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу (а.с.137).

20.12.2018 за результатами розгляду справи про накладення штрафу Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штраф в розмірі 558450,00 грн. за виявлені під час інспекційного відвідування порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, відповідальність за які передбачено абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (а.с.72-73).

Вважаючи вищезазначену постанову №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.03.2018 протиправною, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду, в якому просить вказану постанову скасувати.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

В свою чергу, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 19 Порядку визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до пункту 24 Порядку припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень (пункт 25 Порядку).

Згідно матеріалів справи, за результатами проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 29.11.2018 представником відповідача складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю за №ІФ2258/343/АВ, а також 29.11.2018 видано припис за №ІФ2258/343/АВ/П про усунення виявлених порушень.

Пунктом 27 Порядку передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

В свою чергу, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та та частинами другою - сьомою статті 53 Закону "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 вищевказаного Порядку 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно пункту 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу .

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку №509).

Відповідно до пункту 5 Порядку №509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Згідно пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).

З огляду на вищевказані положення Порядку №509, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачає обов`язкове дотримання принципу прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення.

При цьому, Порядок №509 встановлює часові межі для прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими особами. Так, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, а справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Щодо наявності порушень позивачем вимог трудового законодавства як підстав для прийняття постанови №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018, суд зазначає наступне.

Згідно постанови №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018 підставами для її прийняття слугували встановлені порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, відповідальність за які передбачено абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування №ІФ2258/343/АВ від 29.11.2018.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу законів про працю України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України , трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 6 частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України , передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Відповідно до частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 265 Кодексу законів про працю України , посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно системного аналізу вказаних правових норм, суд зазначає, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення.

Під час проведення інспекційного відвідування, відповідач встановив порушення ФОП ОСОБА_2 вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме, як вказано в акті перевірки від 29.11.2018, за результатом виходу за адресою за адресою: АДРЕСА_1, де знаходиться офісне приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, встановлено, що на робочому місці знаходились ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 На момент проведення опитування під час інспекційного відвідування перелічені особи знаходились на робочих місцях в офісному приміщенні та виконували роботи.

З наданих письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , останні стажуються у ФОП ОСОБА_2 на різних посадах з метою подальшого працевлаштування.

Також, 29.11.2019 позивач надав відповідачу додаткове письмове пояснення, у якому зазначив, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 21.11.2018 в офісному приміщенні ТОВ «Домофон-Сервіс-Івано-Франківськ» за адресою: АДРЕСА_1 проходили стажування, після чого були оформлені. Стажувалися дані особи з понеділка по п`ятницю з 09:00 до 18:00, надавали послуги населенню міста (а.с. 125).

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у даному випадку відбувся допуск ФОП ОСОБА_2 працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що доводи позивача про проходження працівниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 стажування не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Закону України «Про зайнятість населення», студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов`язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій. Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.

Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.

Умови та порядок проходження стажування передбачено постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 16.01.2013.

Суд звертає увагу, що ні під час проведення інспекційного відвідування, ні в процесу розгляду справи, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо укладення договору про проходження стажування з працівниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Зокрема, відсутні докази того, що зазначені особи є студентами вищого чи учнем професійно-технічного навчального закладу, як і відсутні індивідуальна програма стажування та договір про її стажування із зазначенням місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста, режим стажування, а також керівника стажування.

Крім цього, згідно з пунктом 15 цієї постанови, після закінчення стажування стажистові видається висновок про його результати, в якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей стажиста. Проте у матеріалах справи такий висновок також відсутній.

З огляду на подальше прийняття ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про що 27.11.2018 оформлено накази №1-001 - №1-005 , суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 26 Кодекса законів про працю України передбачено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Однак, можливості роботодавця проводити стажування працівника перед прийняттям його на роботу, не передбачено.

Таким чином, суд приходить висновку, що позивач здійснив допуск працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до роботи без укладення трудового договору, чим порушив вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Щодо доводів позивача про виконання ним вимог припису №ІФ2258/343/АВ/П від 29.11.2018 та оформлення трудових відносин з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та повідомлення Бориспільське відділення Броварської ОДПІ про таке оформлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції №2 про отримання Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ повідомлення про прийняття на роботу, таке повідомлення надіслано не до початку роботи, а 28.11.2018 (зворот а.с. 135).

Також суд звертає увагу, що пунктом 7 частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України передбачено обов`язковість дотримання письмової форми договору, укладеного з фізичною особою. Позивачем не надано доказів дотримання вимог даного положення.

Окрім цього, відповідно до пункту 29 Постанови № 295, заходи до притягнення обєкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Тобто, виконання вимог припису не може бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до суб`єкта господарювання фінансові санкції, і не звільняє її від обов`язку понести відповідальність за вчинення порушень законодавства про працю, відповідно до частини 7 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Отже, вказаними нормами, покладено одночасно обов`язок на суб`єкта господарювання, як щодо сплати штрафу за вчинене порушення, так і щодо його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № К/9901/2769/18 (697/2073/17).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018, не підлягає задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ2258/343/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.12.2018, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Відповідач - Управління Держпраці в Івано-Франківській області (76018, вул. Незалежності, буд. 67, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ - 39784625).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 07 червня 2019 р.