Справа № 2-710
2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Цалко А.А., при секретарі Єршовій Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ялтинської міської лікарні до ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином ,
в с т а н о в и в:
Заступник прокурора м. Ялта просить суд стягнути з відповідачів заподіяну Ялтинській міській лікарні матеріальну шкоду в розмірі 6 556 гривень , що складається з витрат тривалого стаціонарного лікування ОСОБА_3 у відділеннях хірургії та нейрохірургії лікарні ,у період з 18 березня 2009 року по 15 травня 2009 року. Також просить стягнути з відповідачів судовій збір на користь держави.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком суду від 19 серпня 2009 року ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 визнані винними у скоєнні злочину,передбаченого ст.187 ч.4 КК України ,а саме розбій ,спрямований на заволодіння майном ,поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, в результаті якого потерпілому ОСОБА_3 були завдані тяжкі ушкодження,небезпечні для життя. Вина ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України встановлена вироком Ялтинського міського суду від 19 серпня 2009 року та ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27 жовтня 2009 року. В результаті нападу ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило тривале, хворобливе, дороге стаціонарне лікування,що підтверджується довідкою Ялтинською міської лікарні. Однак рішення ,щодо стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 завданої злочином шкоди, ,не було прийнято судом в межах розгляду кримінальної справи,тому виникла необхідність звернення з подібними вимогами до суду.
Представник позивача Головний лікар Ялтинської міської лікарні надав суду телефонограму про розгляд справи за відсутністю їх представника,заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не зявились,у звязку з находженням у місцях позбавлення волі,про місце,день та час розгляду справи сповіщені завчасно та належним чином. Від ОСОБА_2 до суду надійшла заява ,відповідно до якої він не заперечує проти заявлених позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах:
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода ,завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою,яка її завдала.
Частина 1 ст. 1206 ЦК України передбачає, що особа,яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину .
Судом встановлено, що 18 березня 2009 року, близько 18 годин , ОСОБА_1, ОСОБА_2 прийшли до ОСОБА_3,який проживає у квартирі АДРЕСА_1,та, з метою заволодіння майном потерпілого,завдали ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження ,небезпечні для життя , з приводу чого він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні у Ялтинській міській лікарні.
Вироком Ялтинського міського суду від 19 серпня 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано винними в скоєні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України (а.с. 5-8).
Відповідно до ухвали Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим від 27 жовтня 2009 року вказаний вирок змінено в частині цивільного позову щодо стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 до 53300, 46 гривень , в інший частині вирок залишено без змін. При цьому в ухвалі зазначено, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 у скоєні інкримінованого їм злочину відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, які не викликають сумніву в своїй достовірності (а.с. 141-143 кримінальної справи № 1-299/09).
Судом також встановлено, що Ялтинською міською лікарнею на тривале стаціонарне лікування ОСОБА_3 та покупку ліків, що знаходиться у причинному звязку з діями ОСОБА_1 ,ОСОБА_2, було витрачено 6 556 гривень , що також підтверджується наданою суду довідкою Ялтинською міської лікарні ,відповідно до якої ОСОБА_3 знаходився на лікування у реанімаційному та нейрохірургічному відділеннях лікарні у період з 18 березня 2009 року по 15 травня 2009 року,затрачено на лікування 6 556 гривень (а.с. 4). В звязку з чим, ця сума підлягає стягненню з відповідачів на користь Ялтинської міської лікарні .
Підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення на користь держави з відповідачів судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1166,1206ЦК України,
ВИРІШИВ:
Позов заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ялтинської міської лікарні задовольнити .
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 на користь Ялтинської міської лікарні матеріальну шкоду у розмірі 6556 (шість тисяч пятсот пятдесят шість ) гривень (р/р 35425002001446 УДК м. Сімферополь,МФО824026,ОКПО 20672090) .
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави судові витрати , які складаються : з судового збору у сумі 65 ( шістдесят пять) гривень 56 копійок,по 32 (тридцять дві) гривні 78 копійок з кожного.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.
СУДДЯ
The court decision No. 8216528, Yaltynskyi City Court of the Autonomous Republic of Crimea was adopted on 04.03.2010. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 2-710/10. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: