Court ruling № 81510708, 02.05.2019, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"02" травня 2019 р. справа № 300/929/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня" до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування акту ревізії фінансово-господарської діяльності Косівської центральної районної лікарні №04-21/03 від 11.03.2019 в частині забезпечення цільового використання бюджетних коштів та вимоги №1 від 17.04.2019 про повернення бюджетних коштів до бюджету, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне некомерційне підприємство "Косівська центральна районна лікарня" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати незаконним та скасувати акт ревізії фінансово-господарської діяльності Косівської центральної районної лікарні від 11.03.2019 № 04-21/03 в частині забезпечення цільового використання бюджетних коштів; визнати незаконною та скасувати вимогу № 1 до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням від 17.04.2019.

У відповідності до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як слідує із змісту позовної заяви позивач просить скасувати вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області № 1 до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням, від 17.04.2019.

Вказана вимога підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Також позивач просить визнати незаконним та скасувати акт ревізії фінансово-господарської діяльності Косівської центральної районної лікарні від 11.03.2019 № 04-21/03 в частині забезпечення цільового використання бюджетних коштів.

Ця позовна вимога обґрунтована тим, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності є безпідставним в частині висновків щодо проведення погашення заборгованості, яка виникла в минулих роках, та нецільового використання бюджетних коштів на суму 1485063, 92 грн.

Суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з наступних підстав.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, у розумінні статті 19 КАС України, вважається таке владне рішення, дія чи бездіяльність, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов'язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Відтак, акт індивідуальної дії державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У відповідності до пункту 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (надалі - Порядок), інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За змістом п.35 вказаного Порядку результати ревізії викладаються в акті, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Акт ревізії містить: вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії; констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

У пункті 3 Порядку визначено, що акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Отже, акт ревізії - це службовий документ, який стверджує факт перевірки, і є лише носієм інформації про виявлені порушення вимог законодавства.

Суд зазначає, що акт ревізії, в якому викладені висновки її проведення, не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС, не викликає виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Відтак, акт ревізії не є правовим актом, з яким пов’язано виникнення публічно-правових відносин, не може бути предметом судового оскарження, в тому числі й в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, позивачем об’єднано в адміністративному позові дві позовні вимоги, одна з яких не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, чим порушено правила об'єднання позовних вимог, визначені частиною 6 статті 21, частиною 4 статті 172 КАС України.

При цьому, поняття «вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства» на переконання суду слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих позовних вимог, які підлягають розгляду не тільки судами різних юрисдикцій, а й якщо одна (декілька) із заявлених вимог взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Частиною 8 ст.169 КАС України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Крім наведеного вище, суд вважає за необхідне звернути увагу також на порушення позивачем вимог ч.1 ст.161 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано копії доданих до неї документів для відповідача.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.

Отже, позивач може звернутися до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про повернення йому судового збору згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись пунктом 6 частини 4 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя , -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Косівська центральна районна лікарня" до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківькій області про визнання незаконним та скасування акту ревізії фінансово-господарської діяльності Косівської центральної районної лікарні №04-21/03 від 11.03.2019 в частині забезпечення цільового використання бюджетних коштів та вимоги №1 від 17.04.2019 про повернення бюджетних коштів до бюджету, - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду, в порядку встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 256, 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1