Court ruling № 81293024, 19.04.2019, Izium City and District Court of Kharkiv Oblast

Номер справи 623/4158/18

Номер провадження 2-з/623/25/2019

УХВАЛА

іменем України

19 квітня 2019 року Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченко П.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Ізюмської міської ради № 3065 від 26.06.2015 та скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Ізюмської міської ради № 3065 від 26.06.2015 та скасування державної реєстрації права власності, якій просить суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів, розташовану за адресою: м. Ізюм, вул. Південна, 22 (кадастровий номер - 6310400000:12:006:0002) та заборони проведення будь-яких будівельних робіт на зазначеній земельній ділянці до вирішення справи по суті.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороняють вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; іншими заходами.

Згідно змісту п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із поданої заяви, вона не містить достатнього обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не наведено жодних відомостей про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Також заявник не надав відомості про те, кому належить на праві власності вищевказане нерухоме майно, а отже ця заява не містить відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Також суд зауважує, що 07.02.2019 в Україні набув чинності закон про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення на рік - до 1 січня до 2020-го.

На підставі вищевикладеного в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-150 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Ізюмської міської ради № 3065 від 26.06.2015 та скасування державної реєстрації права власності – повернути заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: П. П. Винниченко