Court ruling № 81056607, 10.04.2019, Lozova City and District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 629/4218/17

Провадження № 2/629/40/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи Яковлівської сільської ради Лозівського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи служби у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області про поновлення порушеного права та вселення в житловий будинок, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третьої особи Яковлівської сільської ради Лозівського району Харківської області, в якій просить усунути перешкоди у здійсненні ним права користування своєю власністю, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: с. Яковлівка Лозівського району Харківської області, вул. Дружби, буд. 87; позбавити відповідача права користування житловим приміщенням шляхом зняття її з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. Позивач посилається на те, що він є власником житлового будинку за адресою: с. Яковлівка Лозівського району Харківської області, вул. Дружби, буд. 87, на підставі договору дарування житлового будинку від 17.12.2003 року. За даною адресою зареєстровані ОСОБА_1, позивач по справі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відповідачі по справі. Він перебував з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, шлюб між ними розірваний, відповідач не проживає в зазначеному будинку понад 6 місяців, а саме з червня 2016 року. Все свої речі вона вивезла. Вони поділили речі, які нажили за час сімейного життя і вона їх також вивезла. Неодноразові усні вимоги щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2 ігнорує. Її реєстрація перешкоджає його правам користування, розпорядження, володіння своєю власністю, тому він змушений звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду.

27 березня 2018 року ОСОБА_2 надала суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, третьої особи служби у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області про поновлення порушеного права та вселення в житловий будинок, стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначила, що вона проживала спільно з відповідачем по справі з 1999 року, але офіційно зареєстрували шлюб 19.02.2005 року. В період спільного проживання, а саме 17.12.2003 року ОСОБА_1 отримав у дар житловий будинок за адресою: с. Яковлівка, Лозівського району, Харківської області, вул. Дружби, буд. 87 та є його власником. Вона зареєструвалася зі згоди відповідача в вищевказаному будинку 09.05.2005 року, а дитина з моменту народження, а саме 11.09.2006 року. Даний будинок на даний час є її та дитини єдиним постійним місцем проживання, але після розірвання шлюбу відповідач забрав ключи від будинку, створив перешкоди в користуванні житлом, в зв’язку з чим вона була змушена орендувати інше житло не з власної ініціативи, оскільки придбати власне житло не має коштів. Вона з цього приводу зверталася до різних органів, але до теперішнього часу відповідач не дає змоги проживати за місцем реєстрації, тому вважає, що неправомірними діями відповідача їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 20000 гривень. В зв’язку з чим просить поновити порушене право на житло, шляхом вселення її та неповнолітньої дитини в житловий будинок, розташований за адресою: с. Яковлівка, Лозівського району, Харківської області, вул. Дружби, б. 87, зобов’язав відповідача не перешкоджати їй у користуванні житлом. Крім цього просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 20000 гривень, а також відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по суті, поклавши витрати на відповідача по справі.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи за його відсутністю. Крім цього просив провадження за первісним позовом закрити в зв’язку з вирішенням спору мирним шляхом. Також вказав, що наслідки закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі.

Представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом – адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, але в заяві свого довірителя підтримав думку щодо закриття провадження у справі.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву в якій просила проводити розгляд справи за її відсутністю. Крім цього просила провадження за зустрічним позовом закрити в зв’язку з вирішенням спору мирним шляхом. Також вказала, що наслідки закриття провадження у справі їй відомі та зрозумілі.

Представник відповідача за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, але в заяві свого довірителя підтримала думку щодо закриття провадження у справі.

Представник третьої особи за зустрічним позовом служби у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просив провести розгляд справи у відсутності представника. Також вказав, що згідно розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 01.04.2019 року № 76 ОСОБА_1 надано дозвіл на придбання квартири на ім’я малолітнього ОСОБА_4

Представник третьої особи за первісним позовом Яковлівської сільської ради Лозівського району Харківської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відмову від позовів і закриття провадження по справі підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Частиною другою статті 255 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Оскільки відмова від позову являється виключним правом позивачів і не порушує права інших учасників справи, підстав для не прийняття заяв про відмову від позову і закриття провадження по справі судом не встановлено, наслідки про відмову від позову позивачам та їх представникам відомі, суд вважає можливим прийняти відмову позивачів від позовів, а також закрити провадження у справі.

Відповідно до положень ч. 3 с. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з Державного бюджету.

Відповідно до квитанції № 20519885-1 від 07 листопада 2017 року позивачем за первісним позовом ОСОБА_7 при пред’явленні позову до суду було здійснено оплату судового збору в розмірі 640 гривень, та оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Отже, при вирішенні питання про закриття провадження у справі, у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, згідно якої у разі відмови позивача від позову, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тому суд вважає необхідним повернути позивачеві 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при пред’явленні позову до суду, а саме в сумі 320 гривень, що підтверджується відповідною та належною квитанцією, яка міститься в матеріалах даної цивільної справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 при подачі зустрічної позовної заяви судовий збір не сплачувала та просила відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Оскільки позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 було відстрочено сплату судового збору при подачі зустрічної позовної заяви до суду, на даний час позивач відмовилася від позову та вказана відмова прийнята судом, враховуючи положення частини першої статі 142 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 50 відсотків судового збору, необхідного при подачі позовної заяви, що складає 854 гривні 80 копійок, що є половиною від суми судового збору, який необхідно було сплати при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст. 141, 142, п. 4 ч. 1 ст. 255, 256, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи Яковлівської сільської ради Лозівського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи служби у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області про поновлення порушеного права та вселення в житловий будинок, стягнення моральної шкоди – закрити в зв’язку з відмовою позивача від позову.

Роз’яснити позивачам та їх представникам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного бюджету суму сплаченого судового збору у розмірі 320 (триста двадцять) гривень, що складає 50 відсотків від сплаченої суми судового збору, згідно квитанції № 20519885-1 від 07 листопада 2017 року, судового збору у сумі 640 гривень.

Виконання ухвали доручити Лозівському управлінню Державної казначейської служби України Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії МН № 747839, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 01.03.2005 року, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 87, яка фактично мешкає за адресою: смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, м-н, б. 26, кв. 31 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 854 гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Н.А. Смірнова