Court ruling № 81043213, 01.04.2019, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 квітня 2019 рокум. Ужгород№ 260/406/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства "Ужгородське військове лісництво" до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та стягнення надмірно сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону звернулися в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства "Ужгородське військове лісництво" до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання дій протиправними та стягнення надмірно сплачених коштів.

Відповідно до ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Згідно з ч.7 ст. 160 КАС України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Ч.4 ст.53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст.169 цього Кодексу.

В позовній заяві прокурор обгрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, відомчого контролю за використанням та цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік. Посилається, що у даному випадку заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону з метою захисту порушених інтересів держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве звертається до суду з даним позовом, оскільки спори, які виникають внаслідок стягнення з органів Державного казначейства призводять до порушення інтересів держави у сфері оборони.

На думку суду, таке обгрунтування не є несумісним з розумінням "інтересів держави".

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. У справі, що розглядається, приводом для звернення прокурора з позовом до суду стало звернення Державного підприємства "Ужгородське військове лісництво", яке повідомило прокурора, що з відповідним позовом щодо стягнення в судовому порядку спірної заборгованості до суду не зверталося та просить вступити на захист порушених інтересів держави. Крім того, в матеріалах даного адмінпозову міститься розяснення , надане відповідачем на адресу Державного підприємства "Ужгородське військове лісництво" щодо того які дії та згідно яких законодавчих норм можливе вирішення спірного питання При цьому державне підприємство "Ужгородське військове лісництво" не повідомило причин, які перешкоджають йому самостійно захистити свої інтереси, які збігаються з інтересами держави. Прокурор теж не з'ясував цих причин і не повідомив їх суду. Відтак, прокурор не підтвердив підстав представництва.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо зокрема, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Суд констатує, що у справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, відтак даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. (ч.5,6 ст.169 Кодексу)

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 169, 243, 248 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Матеріали позовної заяви Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства "Ужгородське військове лісництво" до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та стягнення надмірно сплачених коштів - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк