Court ruling № 80833232, 01.04.2019, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

01 квітня 2019 рокуСправа № 280/1345/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Запорізької обласної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Запорізька обласна державна адміністрація

про визнання протиправними та нечинними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької обласної ради (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Запорізька обласна державна адміністрація, в якому позивач просить суд :

-визнати протиправним та нечинним рішення відповідача «Про внесення змін та доповнень до обласної Програми профілактики правопорушень та забезпечення громадської безпеки в Запорізькій області, розвитку матеріально-технічної бази Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Головного управління ДФС в Запорізькій області, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 56, зі змінами та доповненнями»;

-визнати протиправним та нечинним рішення відповідача «Про внесення змін до Програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Запорізькій області на 2017-2020 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 08.06.2017 № 84» (зі змінами);

-визнати протиправним та нечинним рішення відповідача «Про внесення змін до Програми матеріально- технічної підтримки діяльності органів виконавчої влади в Запорізькій області на 2017-2019 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 06.04.2017 № 63, зі змінами»;

-визнати протиправним та нечинним рішення відповідача «Про затвердження Програми розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019-2021 роки»;

-визнати протиправним та нечинним рішення відповідача «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 20.12.2018 № 63 «Про обласний бюджет на 2019 рік» (зі змінами та доповненнями)».

Наразі провадження у справі ще не відкрито, ухвалою суду від 01.04.2019 позовну заяву залишено без руху.

Одночасно із позовом позивачем подано заяву (вх. №12220 від 28.03.2019) про забезпечення позову, в якій позивач просить суд: вжити заходів забезпечення позову до Запорізької обласної ради, шляхом зупинення дії оскаржуваних нормативно-правових актів, а саме:

- рішення від 14.03.2019 «Про внесення змін та доповнень до обласної Програми профілактики правопорушень та забезпечення громадської безпеки в Запорізькій області, розвитку матеріально-технічної бази Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Головного управління ДФС в Запорізькій області, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції на 2017- 2021 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 56, зі змінами та доповненнями»;

- рішення від 14.03.2019 «Про внесення змін до Програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Запорізькій області на 2017-2020 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 08.06.2017 № 84 (зі змінами)»;

- рішення від 14.03.2019 «Про внесення змін до Програми матеріально- технічної підтримки діяльності органів виконавчої влади в Запорізькій області на 2017- 2019 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 06.04.2017 № 63, зі змінами»;

- рішення від 14.03.2019 «Про затвердження Програми розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019-2021 роки»;

- рішення від 14.03.2019 «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 20.12.2018 № 63 «Про обласний бюджет на 2019 рік» (зі змінами та доповненнями)».

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що вказані рішення прийнято з чисельними порушеннями норм законодавства України, а отже такі рішення є такими, що порушують правовий та публічний порядок у державі. Прийняття нормативних актів з порушенням встановленої законом процедури створює ситуацію неоднакового тлумачення та застосування таких актів громадянами України, юридичними особами, іншими органами державної влади чи місцевого самоврядування, зважаючи на сумніви щодо їхньої законності.

Відповідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувавти співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів зебезпечення позову для заінтересованих осіб.

З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем оскаржуються рішення відповідача, які були прийняті 14 березня 2019 року на пленарному засіданні двадцять восьмої позачергової сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання.

Єдиною підставою необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує, що виконання подібних рішень Запорізької обласної ради може завдати значну шкоду охоронюваних законом інтересам громадян України. Для відновлення порушених прав громадян доведеться докласти значних зусиль.

Інших обставин або наслідків невжиття заходів забезпечення, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду позивачем не зазначено.

Доводи позивача щодо необхідності забезпечення позову суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам саме позивача (як це передбачено ст. 150 КАС України) до ухвалення рішення в адміністративній справі, також не доведено, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Крім того, суд вважає, що обраний та запропонований заявником захід забезпечення позову фактично вирішуватиме порушений спір по суті, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Із урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову наразі відсутні, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150, 154, 241-243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №12220 від 28.03.2019) - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу по справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова