Court ruling № 80798030, 28.03.2019, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/1695/19

Провадження № 1-кс/461/2689/19

УХВАЛА

28.03.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018140000000235 від 27 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло відповідне клопотання слідчого, яке вмотивоване тим, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, всупереч вимогам ЗУ "Про охорону знаків на товари та послуг" а також міжнародного законодавства ратифікованого Україною, здійснюють діяльність пов’язану зі зберіганням з метою збуту та збут контрафактної продукції із незаконним використанням знаку для товарів та послуг компаній Richemont International S.A., Cartier International AG, Montblanc-Simplo GmbH, Lange Uhren GmbH, Officine Panerai AG, без їхнього дозволу, чим заподіюють матеріальну шкоду в особливо великих розмірах. В ході виконання доручення встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення можливо причетний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який здійснює продаж контрафактної продукції із знаками для товарів та послуг компаній Richemont International S.A., Cartier International AG, Montblanc-Simplo GmbH, Lange Uhren GmbH, Officine Panerai AG через всесвітню мережу інтернет. 19 березня 2019 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2, було вилучено, годинники, коробки для упакування даних годинників, чорнові записи в яких містилась інформація про пересилання даної продукції та інші речі. В ході допиту ОСОБА_2, останній визнав, що здійснював незаконну продаж контрафактної продукції, а саме годинників різних відомих компаній.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 відкривав банківські рахунки № 5168742345168912 та № 5168742213097581 у ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 300001, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, філія ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», що за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 13-а, та в своїй незаконній діяльності використовує вказані банківські рахунки, на які перераховувалися грошові кошти, які отриманні у результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто злочинним шляхом.

Слідчий зазначає, що на даний час виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження – накладення арешту на поточні рахунки ОСОБА_2, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати без його участі та без повідомлення власника майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась у зв’язку з відсутністю відповідних клопотань сторін провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140000000235 27 квітня 2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України.

Дане кримінальне провадження відкрито на підставі факту здійснення діяльності, пов’язаної зі зберіганням з метою збуту та збут контрафактної продукції із незаконним використанням знаку для товарів та послуг компаній Richemont International S.A., Cartier International AG, Montblanc-Simplo GmbH, Lange Uhren GmbH, Officine Panerai AG.

Органом досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є зокрема гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_2 відкрив банківські рахунки № 5168742345168912 та № 5168742213097581 у ПАТ КБ «Приватбанк», на які приймав оплату за контрафактний товар.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого. Метою накладення арешту є збереження речових доказів.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв’язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна. Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, беручи до уваги, що є достатні підстави вважати, що збереження речових доказів необхідне для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018140000000235 від 27 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України задовольнити.

Накласти арешт на видаткову частину поточних рахунків № 5168742345168912 та № 5168742213097581, які відкриті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом зупинення видаткових операцій по вказаних рахунках у ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 300001, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, філія ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», що за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 13-а.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова