Court ruling № 80707385, 15.03.2019, Livoberezhnyi District Court of Mariupol City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Mariupol City)

Справа № 265/3040/18

Провадження № 2-п/265/7/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А. М., за участю секретаря Злидіної Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області заяву відповідача ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2018 року (справа № 265/3040/18, провадження № 2/265/1008/18), частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – ТДВ «СТ «Домінанта» про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 47 816,42 гривень, у відшкодування моральної шкоди 3 000 гривень, а всього 50 816,42 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 409,60 гривень.

18 січня 2019 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1, в інтересах якого, на підставі довіреності, діє ОСОБА_2, про перегляд вищевказаного заочного рішення. В обґрунтування поданої заяви посилаються на те, що суд не повідомив відповідача про час та місце судового розгляду, внаслідок чого він був позбавлений можливості надати свої заперечення по справі та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Із заочним рішенням та матеріалами справи, представник відповідача ОСОБА_2 зміг ознайомитись лише 14 січня 2019 року, у канцелярії суду. Крім того, зазначив, що окрім порушення норм процесуального права, суд ухвалюючи рішення про стягнення грошових сум з відповідача ОСОБА_1, у якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, помилково застосував до спірних правовідносин норми ст. 23, 1166, 1167 ЦК України. При цьому не застосував до спірних правовідносин норми ст. 1194 ЦК України та норми ст. ст. 22, 23, 29, 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На підставі викладеного, просив переглянути заочне рішення суду від 30 жовтня 2018 року.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, доводи поданої заяви підтримав, просив задовольнити її у повному обсязі, заочне рішення від 30 жовтня 2018 року скасувати, а справу призначити до розгляду за правилами загального провадження.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з’явився, надав письмове клопотання про розгляд заяви про скасування заочного рішення у його відсутність, за участю його представника.

Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти доводів заяви про скасування заочного рішення, так як вважає це затягуванням процесу та порушенням його прав.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Верховний суд України в Узагальненні практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах від 11.01.2008 року зазначає, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин i докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2018 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – ТДВ «СТ «Домінанта» про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди. Рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 47 816,42 гривень, у відшкодування моральної шкоди 3 000 гривень, а всього 50 816,42 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 409,60 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи судовий розгляд справи призначався неодноразово.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Що стосується доказів, на які відповідач та його представник посилаються, і які мають, на їх думку, істотне значення для правильного вирішення справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, лише за сукупністю цих двох умов у суду є підстави для перегляду заочного рішення.

Суд вважає, що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є, зокрема, і непогодження з винесеним рішенням по суті, тобто в неправильному застосуванні норм матеріального права.

Тобто, наявність одночасно двох умов для скасування заочного рішення судом не встановлена.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що підстави для застосування ст. 288 ЦПК України відсутні.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

За таких обставин, заяву відповідача ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення суду від 30 жовтня 2018 року про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 284, 285, 287, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву відповідача ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення суду від 30 жовтня 2018 року про перегляд заочного рішення - залишити без задоволення.

Роз’яснити заявнику та його представнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст ухвали складено 15 березня 2019 року.

Суддя _________