
У Х В А Л А
м. Вінниця
04 лютого 2019 р. Справа №802/1579/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Гродської В.О.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Варцаби С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:
товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест"
до Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області;
Северинівської сільської ради Жмеринського району;
треті особи без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Одемо"; ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповіадльністю "Поділлялатінвест" до Жмеринської районної державної адміністрації; Северинівської сільської ради Жмеринського району; треті особи без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Одемо"; ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у даній позовній заяві позивач просить скасувати рішення індексний номер 31464774 від 20.09.2017 прийняте Скрупською Оленою Василівною, державним реєстратором Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 за товариством з обмеженою відповідальністю "Одемо". Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 було зареєстровано на підставі договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ "Одемо", згідно з яким, ОСОБА_2 виступає власником земельної ділянки.
Ухвалою суду від 15.09.17 відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом.
Ухвалою суду від 17.10.17, провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення по справі №802/1578/17-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" до державного реєстратора Жмеринської районної державної адміністрації - Левінського Анатолія Анатолійовича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Суд, дослідивши інформацію, яка міститься в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", встановив, що по справі №802/1578/17-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" до державного реєстратора Жмеринської районної державної адміністрації - Левінського Анатолія Анатолійовича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення прийнято. За результатами розгляд справи №802/1578/17-а прийнято ухвалу про закриття провадження у справі, яка набрала законної сили 21.12.2018 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Проти розгляду справи за відсутності відповідача не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з цим, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Треті особи в судове засідання також не прибула, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності відповідача та третьої особи.
Під час судового засідання судом поставлено питання про закриття провадження у справі, у зв'язку із тим, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
Представник позивача в судовому засіданні про закриття провадження в даній справі заперечував.
Надаючи оцінку наявності підстав для закриття провадження в даній справі, суд зазначає наступне. У позовній заяві позивач просить скасувати рішення індексний номер 31464774 від 20.09.2017 прийняте Скрупською Оленою Василівною, державним реєстратором Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 за товариством з обмеженою відповідальністю "Одемо". Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 було зареєстровано на підставі договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ "Одемо", згідно з яким, ОСОБА_2 виступає власником земельної ділянки, і яка передана також в оренду позивачу ТОВ "Поділлялатінвест".
Вважаючи, що державний реєстратор під час прийняття оскаржуваного рішення залишив поза увагою факт існування державної реєстрації права за ТОВ "Поділлялатінвест" на користування цією ж ділянкою, що призвело до подвійної державної реєстрації права на одну і ту ж земельну ділянку, позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, та наявності підстав для закриття провадження в справі, суд враховує приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, за якими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а також нормативно-правові акти, які регулюються спірні правовідносини.
Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. №1952-ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема, 2) суб'єкти державної реєстрації прав, у т.ч., виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
При цьому, частиною 2 ст. 6 Закону № 1952-ІV передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. ( частини 1, 2 ст. 11 цього Закону).
Частиною 1 ст. 37 Закону № 1952-ІV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 цього Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
При цьому, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг ( п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Тобто, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom"), заява № 27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
При цьому, пунктом 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
Так, у постанові від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16, Велика Палата Верховного Суду відступила від своїх попередніх висновків щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та в якості підстав такого відступу зазначила таке " 49. Такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою. 50. Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. 51. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору".
Як встановлено судом, та не заперечувалось учасниками справи, що предметом оскарження у даній справі є рішення державного реєстратора Жмеринської районної державної адміністрації Скрупської О.В, про державну реєстрацію прав іншої особи за ТОВ "Одемо", а не позивача.
Отже, в даному випадку державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень, не мала публічно-правових відносин саме з позивачем.
Таким чином, суд вважає, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку підлягає розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін, оскільки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності цієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
При цьому, суд вказує, що участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Такий висновок також сформулювала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16.
Питання щодо закриття провадження у справі врегульовані ст. 238 КАС України.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 239 цього Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі, а вирішення даного спору підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що відповідно до пункту 47 вищевказаної постанови, Велика Палата Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відступила від висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 року у справах №817/567/16 та № 826/9928/15, від 10.04.2018 року у справі №808/8972/15, від 16.05.2018 року у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 року у справі №815/4618/16, від 05.06.2018 року у справі № 804/20728/14, від 12.06.2018 року у справі №823/378/16, від 13.06.2018 року у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів у даній категорії спорів.
Керуючись ст. 238, 241, 243, 248 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" до Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області; Северинівської сільської ради Жмеринського району; треті особи без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Одемо"; ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення - закрити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Копія вірна Суддя
Секретар
The court decision No. 80098668, Vinnytsia District Administrative Court was adopted on 04.02.2019. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 802/1579/17-а. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: