Decision № 80097091, 21.09.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року Справа № 804/3951/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. при секретаріГончаровій В.Г. за участі: представника позивачаОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, видане Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області від 13.03.2018 року №0055431208 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (14060100) в розмірі 414 925,00 грн. (чотириста чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- камеральної перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання;

- податкова декларація за грудень 2017 року підлягала поданню не пізніше 20 січня 2018 року, в у зв'язку з тим, що 20 січня 2018 року - субота, тому декларація була надана до контролюючого органу 22 січня 2018 року, що підтверджено квитанцією № 2 від 22.01.2018 р. 14:26;

- оскільки субота не визначена законодавством, як вихідний день і 20 січня 2018 року не є святковим днем, то граничний термін подання податкової декларації - 20 січня 2018 року;

- отже, граничний термін для проведення камеральної перевірки податкової декларації за січень 2018 року - 20 лютого 2018 року, тому що тридцятиденний термін для проведення камеральної перевірки повинен починатися з 22 січня 2018 року, оскільки він є наступним операційним днем після строку подання податкової декларації за січень 2018 року, а акт перевірки складено 21 лютого 2018 року;

- виходячи з вище викладеного позивач вважає, що камеральна перевірка проведена несвоєчасно з порушенням норм пункту 76.3 статті 76 ПКУ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 25 червня 2018 року о 14 год. 30 хв.

25 червня 2018 року від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з великим службовим навантаженням та закінченням строку на подання відзиву 29 червня 2018 року, а також відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши таке:

- позивачем складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №29 від 28.12.2017 р. на суму ПДВ 331 940 грн., проте, реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено (квитанція №1 від 28.12.2017);

- сума ПДВ за вказаною податковою накладною включено до складу податком зобов'язань за грудень 2017 р.;

- в той же день позивачем складено розрахунок коригування від 28.12.2017 р. №34 до податкової накладної №29 від 28.12.2017 р., у зв'язку з чим позивачем подано додаток 1 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 р., яким відкориговані (зменшені) податкові зобов'язання на суму - 331 940 грн.;

- розрахунок коригування від 28.12.2017 р. №34 в ЄРПН не зареєстровано, у зв'язку з чим позивачем безпідставно зменшено суму податкових зобов'язань на підставі не зареєстрованого розрахунку коригування;

- такі дії позивача суперечать нормам ПК України, що і стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення;

- постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної;

- податкова декларація з ПДВ за грудень 2017 р. подана 22.01.2018 р., а перевірку проведено 21.02.2018 р. тобто в межах 30-денного терміну, визначеного п.76.1 ст.76 ПК України.

25 червня 2018 року у судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, з метою надання можливості сторонам надати до суду відповідь на відзив та заперечення судом розгляд справи було відкладено до 18 липня 2018 року о 13 год. 00 хв.

17 липня 2018 року у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного 18 липня 2018 року о 13 год. 00 хв.

18 липня 2018 року у судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, судом розгляд справи було відкладено до 27 липня 2018 року о 10 год. 30 хв.

19 липня 2018 року засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти від представника позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання, призначеного 18 липня 2018 року о 13 год. 00 хв. у зв'язку з перебуванням у відпустці до 20 липня 2018 року.

27 липня 2018 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. на лікарняному адміністративна справа №804/3951/18 знята з розгляду та призначена 01 серпня 2018 року о 08 год. 30 хв.

01 серпня 2018 року у судовому засіданні представники сторін зазначили про необхідність надання додаткових доказів та пояснень у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року прийнято рішення про здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання 08 серпня 2018 року о 09:30 год.

03 серпня 2018 року від представника позивача надійшли додаткові докази у справі та відповідь на відзив, відповідно до якої позивачем в обґрунтування своєї правової позиції додатково було зазначено:

- 28.12.2017 року головним бухгалтером СТОВ «Агрофірма Агросвіт» ОСОБА_4 була складена та зареєстрована «помилкова» податкова накладна (ПДВ 331 940 грн.), що підтверджується: актом звіряння взаємних розрахунків СТОВ «Агрофірма Агросвіт» та ПП «ОБРІЙ», де зазначено що за період зазначеній в декларації (грудень 2017 року) ніяких угод на вказану суму ПДВ не проводилось; копіями накладних про поставку продукції за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року;

- реєстрація вищезазначеної «помилкової» податкової накладної №29 від 28.12.2017 року була зупинена;

- з метою внесення виправлень, 28.12.2017 року бухгалтер відправляє до ЄРПН розрахунок коригування (додаток 2) з причини помилкової виписки накладної, яка не пройшла реєстрацію з причин зупинки реєстрації первинної накладної;

- фактично у декларації з ПДВ було зазначено суму помилково відображеного доходу, з урахуванням угоди, яка не відбулась;

- наявність помилково зареєстрованої накладної привела до того, що камеральна перевірка, яка проводилась у лютому 2018 року, виявила «начебто порушення», яке було описано в Акті, на підставі якого було виписано оскаржуване податкове-повідомлення рішення;

- в березні 2018 року, головним бухгалтером СТОВ «Агрофірма Агросвіт» ОСОБА_4, було відправлено коригувальну декларацію зі «зменшуючим» розрахунком коригування з урахуванням помилково виписаної накладної, що підтверджується додатком № 5 до податкової декларації з ПДВ;

- позивач звертає увагу, що підтвердженням пропуску граничного терміну проведення камеральної перевірки, є доказ відправлення податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 року та додатку № 1 до декларації саме 20.01.2018 року о 13:01, що є граничним строком подання декларації за грудень 2017 року, тому позивач вважає, що 30-денний термін проведення камеральної перевірки починає перебігати за днем граничного строку подання декларації, а саме з 20.01.2018 року;

- з урахуванням підтверджуючих документів, які свідчать про те, що ПН була відправлена помилково та виправленої на сьогоднішній момент часу декларації з ПДВ, податкове повідомлення-рішення, видане ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.03.2018 року за №0055891208 в частині збільшення суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 414 925,00 грн., на думку позивача, підлягає скасуванню.

08 серпня 2018 року з метою надання часу сторонам надати додаткові докази у справі та забезпечення права відповідача подати заперечення на позов, а також у зв'язку з відпусткою головуючого судді Юхно І.В. у період з 20 серпня 2018 року по 04 вересня 2018 року включно судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 10 вересня 2018 року о 14 год. 00 хв.

10 вересня 2018 року у підготовчому судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові докази у справі, представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та за письмовою згодою сторін розпочато судовий розгляд справи по суті в цей же день.

10 вересня 2018 року у судовому засідання оголошено перерву до 21 вересня 2018 року о 09:45 год.

21 вересня 2018 року відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним, про причини неявки суду не повідомив.

За положеннями частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

У судовому засіданні 21 вересня 2018 року представник позивач підтримав раніше обрану правову позицію.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

21 лютого 2018 року на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ території обслуговування Кам'янської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року від 22.01.2018 року №9296701967 сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» (код 31004437), за результатами якої складено акт №9876/218/04-36-12-08-33/31004437.

У вказаному акті перевірки податковий орган дійшов наступних висновків, що позивачем не дотримано вимоги пп. 192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПКУ в частині включення розрахунків коригування не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних в грудні 2017 року до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - грудень 2017 року у сумі ПДВ 331940 грн. В порушення вимог ст.185, п.187.1 ст.187, пп. 192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПКУ суб'єктом господарювання СТОВ АФ «АГРОСВІТ» неправомірно занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2017 на суму ПДВ у розмірі 331940 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету (р.18.1) в розмірі 331940 грн.

На підставі вищенаведеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 року №0055431208, яким сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 414925,00 грн., з яким за податковими зобов'язаннями - 331940 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 82985 грн.

Не погодившись з вищенаведеним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 76.1 вказаної статті встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 76.3 статтею 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За положеннями підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті Податкового кодексу України податкова декларація, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 49.20 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

З матеріалів справи вбачається, що податкову декларацію з податку на додану вартість СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» направлено до контролюючого органу через систем «M.E.Doc» 20.01.2018 року о 13:01. Відповідно до квитанції №2 документ доставлено до районного рівня 419 Кам'янська ОДПІ (Криничанське відділення) 22.01.2018 в 13:07:25.

Таким чином, перевірка податкової декларації СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» з податку на додану вартість за грудень 2017 року від 22.01.2018 року №9296701967 була проведена відповідачем в межах строку, встановленого пункту 76.3 статтею 76 Податкового кодексу України, з дня отримання контролюючим органом податкової декларації.

Підпунктом б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Суд зазначає, що у разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.

Згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, виявленого після завершення процедури реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та з метою виправлення допущеної помилки платник податків має право згідно пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.

Разом із тим, суд приходить до висновку, що приписи вказаних вище норм права не поширюються на правовідносини, що виникли під час зупинення реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що у разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

З системного аналізу наведених норм вбачається, що за платником податків закріплено право надання додаткових документів та/чи пояснень на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, у разі зупинення контролюючим органом процесу реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, виходячи з логічного тлумачення вказаних вище норм права слідує, що випадку якщо податкова накладна виписана помилково та фактично господарська операція не відбулася, у випадку зупинення реєстрації накладної для відновлення реєстрації платник податків не має можливості надати будь-які додаткові документи чи пояснення на підтвердження правомірності формування такої податкової накладної, тому відповідно не може і не зобов'язаний вчиняти дії для її розблокування.

Аналогічна права позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.08.2018 року по справі №820/5980/17.

За положеннями частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Матеріалами справи підтверджено, що СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» виписано податкову накладну від 28.12.2017 року №29 на загальну суму 1 991 640,00 грн., в тому числі ПДВ - 331 940,00 грн., отримувачем (покупцем) у якій було зазначено Приватне підприємство «Обрій» (ІПН 3104560004651).

Відповідно до квитанції від 28.12.2017 року вказана податкова накладна від 28.12.2017 року №29 прийнята, але реєстрація зупинена із зазначенням підстав таких зупинення: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 49.41. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 28.12.2017 року №34 до податкової накладної від 28.12.2017 року №29 позивачем скориговано податкові зобов'язання з ПП «Обрій» на а загальну суму 1 991 640,00 грн., в тому числі ПДВ - 331 940,00 грн., із зазначенням причини коригування «помилково виписана».

Відповідно до рядка 7 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року СТОВ «Агрофірма «Агропростір» було скориговано податкових зобов'язань на суму без ПДВ 1 659 700,00 грн., ПДВ - 331 940,00 грн.

Крім того, в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період березень 2018 року за звітний (податковий) період, що уточнюється, березень 2017 року СТОВ «Агрофірма «Агропростір» було скориговано податкових зобов'язань на суму без ПДВ 1 659 700,00 грн., ПДВ - 331 940,00 грн., з додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» якого вбачається, що вказана сума скоригована по контрагент ІПН 3104560004651, тобто по ПП «Обрій».

Зазначений уточнюючий розрахунок було доставлено до районного рівня 419 Кам'янська ОДПІ (Криничанське відділення) 12.03.2018 року о 13:20, що підтверджується копією квитанції №1, яка міститься у матеріалах справи.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.12.2017 по 31.12.2017 між СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» і ПП «Обрій» за договором №10307 від 03.07.2017, копія якого надана позивачем до матеріалів справи, угод між зазначеними підприємствами на вказану суму ПДВ не проводилось.

Крім цього, СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» до суду були надані копії видаткових накладних, з яких вбачається, що позивачем з ПП «Обрій» у грудні 2017 року були проведені операції на суму 121 551,84 грн., в т.ч. ПДВ - 20 258,64 грн. (видаткова накладна №2-13-12 від 13.12.2017), на суму 77 280,00 грн., в т.ч. ПДВ - 12 880,00 грн. (видаткова накладна №2-21-12 від 21.12.2017), на суму 1 363 128,00 грн., в т.ч. ПДВ - 227 188,00 грн. (видаткова накладна №2-11-12 від 11.12.2017).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що податкову накладну від 28.12.2017 року №29 СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» було виписано помилково.

Враховуючи те, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи свідчать про те, що складена податкова накладна, реєстрація в ЄРПН якої зупинена, є помилковою, реалізація товару на вказану суму не відбулася, суд приходить до висновку, що позивачем не завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 331 940,00 грн., та правомірно не відображено у податковій декларації за грудень 2017 року податкове зобов'язання з ПДВ, визначене на підставі помилково поданої податкової накладної, реєстрація якої фактично не була завершена.

З огляду на вищевикладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.03.2018 року №0055431208 є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» судовий збір при поданні адміністративного позову відповідно до квитанції від 29.05.2018 року №2368091 у сумі 6 223,89 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» (місцезнаходження: 52300, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Кринички, с. Промінь; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31004437) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.03.2018 року №0055431208, яким сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 414 925,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» судові витрати у розмірі 6 223,89 грн. (шість тисяч двісті двадцять три гривні вісімдесят дев'ять копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 01 жовтня 2018 року.

Суддя І.В. Юхно