
Виноградівський районний суд Закарпатської області
______________
Справа № 299/3262/18
У Х В А Л А
18.02.2019 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання Стрижак О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
під час розгляду у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_3, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_1, до Виноградівської міської ради про визнання права на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Виноградівської міської ради про визнання права на земельну ділянку.
Керівником Берегівської місцевої прокуратури, в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.56, 57 ЦПК України, подано до суду письмове клопотання про залучення до участі в розгляді даної справи прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_4
В підготовчому засіданні представник позивача висловила свою думку про необгрунтованість заявленого клопотання, вважає його безпідставним.
Представник відповідача не заперечила відносно заявленого клопотання про вступ у розгляд справи прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури.
Заслухавши сторони, дослідивши доводи заявленого клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Відповідно до пункту 3 частини першої ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.
Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
У рекомендаціях Парламентської ОСОБА_5 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурором у клопотанні не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Виноградівської міської ради, оскільки до клопотання не надано доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення вказаним органом відповідних повноважень, віднесених до його компетенції.
Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові Касаційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.
На підставі вище наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання керівника Берегівської місцевої прокуратури про залучення до участі у розгляді даної справи прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.56, 57, 259 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання керівника Берегівської місцевої прокуратури про залучення до участі прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 в розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_3, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_1, до Виноградівської міської ради про визнання права на земельну ділянку - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_6
The court decision No. 80074763, Vynohradiv District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 18.02.2019. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 299/3262/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: