Court ruling № 79838094, 13.02.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

13 лютого 2019 року м. Київ № 640/640/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі:

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2018ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2018.

Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області, а також його територіальним підрозділам, органам і підрозділам Державної виконавчої служби України, нотаріусам, реєстраторам здійснювати примусове виконання оскаржуваних рішень, нарахування пені і штрафів за їх невиконання позивачем у добровільному порядку, встановлення податкової застави, арештів, інших заборон щодо майна позивача на підставі оскаржуваних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2019 повернуто заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову без розгляду.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) повторно надійшла заява позивача про забезпечення позову, шляхом заборони Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області, а також його територіальним підрозділам, органам і підрозділам Державної виконавчої служби України, нотаріусам, реєстраторам здійснювати примусове виконання оскаржуваних рішень, нарахування пені і штрафів за їх невиконання позивачем у добровільному порядку, встановлення податкової застави, арештів, інших заборон щодо майна позивача на підставі оскаржуваних рішень.

Дослідивши письмові пояснення позивача, виходячи зі змісту заяви та аналізу положень чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. Крім того, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення у спосіб, визначений у заяві, буде фактичним вирішенням справи по суті, оскільки дослідити правомірність оскаржуваних рішень можливо лише під час розгляду справи по суті.

До того ж, суд зазначає, що звертаючись із вказаною заявою про забезпечення позову, заявник не подав суду жодних доказів, що підтверджують очевидну протиправність оспорюваних рішень, а відтак, не можливо з'ясувати фактичні обставини, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову. Суд звертає увагу, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Керуючись ст.ст. 77, 150, 151,154,241-243,248, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур