Court ruling № 79609286, 05.02.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

05 лютого 2019 року м. Київ № 640/1830/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 до 1. Кабінету Міністрів України 2. Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, з вимогами про:

- визнання дій Кабінету Міністрів України протиправними та 1 постанови від 21.02.2018 № 103 в частині зменшення складових грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії як такий, що суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 процентів грошового забезпечення, встановленого на час призначення пенсії з 01.09.2008 року згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції на 01.09.2008) до 70 процентів грошового забезпечення, з якого здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року;

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з основного розміру пенсії 90 відсотків грошового забезпечення з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах встановлених законодавством, відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат;

- визнання протиправними обмеження пенсій до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність згідно з ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668VІ;

- зобов'язання відповідача компенсувати позивачу різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з 01.01.2018 року.

У п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається з позовної заяви, в якості відповідачів у спірних правовідносинах визначено Кабінет Міністрів України, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Водночас, в прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними обмеження пенсій до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов'язання відповідача компенсувати позивачу різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з 01.01.2018 року, однак не визначено до кого саме з відповідачів звернені вказані вимоги.

Наведена обставина позбавляє можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких вона ґрунтує свої вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем (відповідачами), сформувати позовні вимоги до відповідача (або декількох відповідачів), вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача (відповідачів) у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем (відповідачами) рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Також, згідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС України).

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.94 КАС України).

Всупереч вказаним нормам позивачем додано до позовної заяви неналежним чином засвідчені копії письмових доказів, а саме, надані копії не відповідають вимогам ч.5 ст.94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам); засвідчених відповідно до ч.5 ст.94 КАС України копій письмових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу семиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Добрівська