Court ruling № 79526418, 14.12.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

14 грудня 2018 року м. Київ № 640/18384/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування наказів, визнання дій протиправними, - в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (ПАТ "Укрнафта") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (ДФС України), Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Офіс ВПП), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №692 від 30.10.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Укрнафта" (Наказ №692);

- визнати протиправним та скасувати наказ №2020 від 31.10.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390)” (Наказ №2020);

- визнати протиправними дії Офісу ВПП з проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ "Укрнафта", що проводиться згідно Наказу №2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2018 позовну заяву ПАТ "Укрнафта" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Представником Офісу ВПП до суду подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, обґрунтоване можливою необхідністю виклику і допиту свідків, надання додаткових документів та усних пояснень.

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на те, що предметом спору є дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та накази про призначення такої перевірки, вказана справа є справою незначної складності, а тому може бути розглянута без проведення судового засідання.

Окрім того, зазначаючи про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник Офісу ВПП у клопотанні не вказує, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування наказів, визнання дій протиправними, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак