Court ruling № 79366111, 16.01.2019, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/15138/13-ц

Провадження № 4-с/761/204/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Кузик О.С.

за участі:

представника скаржника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця неправомірними щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору; скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

в с т а н о в и в :

В квітні 2018р. скаржниця ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою, в якій просила суд:

- визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коломойцева К.В. щодо винесення постанови від 20 березня 2018р. про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору;

- скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2018р. провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду.

При обговоренні питання про закриття провадження по справі на підставі п. 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України, представник скаржника, покладалась на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що провадження по справі слід закрити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ст. 4 КАС України, в редакції, яка діяла на час звернення скаржника до суду (надалі по тексту зазначена норма процесуального права буде наводитись у зазначеній редакції), адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п. 1) ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків. Коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору,постановприватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, спір, що розглядається судом є публічно-правовим, оскільки скаржник (боржник) оспорює постанову державного виконавця про стягнення з неї виконавчого збору, прийнятої після набрання вказаним вище Законом України чинності.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 30 травня 2018р. у справі № 815/225/16 (провадження № 11-177апп18); від 06 червня 2018р. у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства (п. 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п. 1) ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись ст. ст. 206, 255, 256, 258-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця неправомірними щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору; скасування постанови про стягнення виконавчого збору - закрити.

Роз'яснити ОСОБА_2, що з вказаними вимогами слід звертатися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 16 січня 2019р.

Суддя: