Court ruling № 79320741, 21.01.2019, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа №522/18500/18

УХВАЛА

21 січня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, про визнання незаконними та скасування розпоряджень та свідоцтва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, який мешкає за адресою: м.Одеса, пров.Каретний, 17, кв.20, та ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: м.Одеса, пров.Каретний, 17, кв.20, звернулися до суду з позовом до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, місцезнаходження: 65011, м.Одеса, вул.Успенська, 83/85, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, місцезнаходження: 65039, м.Одеса, вул.Канатна, 134, про визнання незаконним та скасування Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №726 від 12.10.2016 року в частині п. 3.17. щодо «…Надати ОСОБА_3 – наймачу ізольованої квартири АДРЕСА_1, під підсобне приміщення площею 18,97 кв.м. (11,62+7,35), яке розташоване на першому поверсі противорітнього флігелю зазначеного будинку, на склад родини в 2 особи (вона, дочка – ОСОБА_4Л.). підстава: Заява…»; визнання незаконним та скасування Розпорядження (наказ) №250564 від 09 листопада 2016 року постановленого Департаментом міського господарства Одеської міської ради в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані Законом інтереси позивачів; визнання незаконним та скасування Свідоцтва про право власності на житло від 09 листопада 2016 року постановлене Департаментом міського господарства Одеської міської ради щодо приватизації квартири №14 в будинку №17 по провулку Каретному в м.Одесі, в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані Законом інтереси позивачів.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 22 травня 2018 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні судом поставлено питання щодо закриття провадження по справі, оскільки спір, що виник між сторонами не є публічно-правовим та має розглядатись за правилами ЦПК України.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, при цьому представником позивача надано до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі, також клопотання про проведення судового засідання без його участі до суду надав представник третьої особи .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання позову) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулись до суду з позовом про поновлення порушеного відповідачами права користування житловими приміщеннями – квартирою № 20 в будинку 17 по провулку Карентному у м. Одесі.

Таким чином, цей позов подано з метою поновлення прав позивача у сфері житлових відносин.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час подання позову, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Аналогічна правова норма закріплена у ч. 1 ст. 19 ЦПК України у редакції чинній з 15.12.2017 року.

Оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених житлових прав позивачів, суд вважає, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладено в постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-14цс16, а також у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №522/16204/15-а.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином провадження по справі підлягає закриттю, а суд роз`яснює позивачам, що з метою вирішення вищевказаного спору вони мають право звернутись до суду в порядку, визначеному ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, про визнання незаконними та скасування розпоряджень та свідоцтва.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, проте може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Л.С. Єршова