
Справа № 309/3011/18
Провадження № 2/309/1773/18
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2018 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Кемінь В.Д.
з участю секретаря судового засідання Плиска Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділ державної реєстрації виконавчого комітету Крайниківської сільської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд в особі свого представника ОСОБА_2 з позовом про визнання відповідачки ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1. Позов мотивовано тим, що позивачка та її представник є власниками житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.10.2016 року зареєстрованим в реєстрі за №591.
Також в вищевказаному будинку зареєстрована дочка позивачки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не проживає за даною адресою з 1995 року, що підтверджується довідкою Крайниківської сільської ради від 19.09.2018 року за №346, №347 та актом обстеження матеріально-побутових умов від 19.09.2018 року. Відповідачка ОСОБА_3 у 1995 році змінила місце проживання та виїхала за кордон України. Відповідачка житлом не користуються, не виконує обов'язків пов'язаних з утримання житлового приміщення та оплатою комунальних послуг. Крім того, позивачка має намір оформити субсидію, але та обставина, що в будинку зареєстрована відповідачка не дає цього зробити та заважає позивачу повноцінно користуватись будинком.
В судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без їх з позивачкою участі, позовні вимоги підтримала і просила суд їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином - шляхом публікації в газеті в «Новини Закарпаття» №92 (4803) від 08.12.2018 р.
Представник Крайниківської сільської ради в особі сільського голови Сабадош В.І. подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти задоволення позову не заперечив.
З врахуванням наведеного, та у відповідності до порядку, визначеного ст. 223 ч. 4, ст. 247 ч. 2 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що позивачка та її представник є власниками житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.10.2016 року зареєстрованим в реєстрі за №591.
З дослідженого в судовому засіданні акту обстеження матеріально-побутових умов складеного депутатом Крайниківської сільської ради Хустського району Орос В.В. від 19.09.2018 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, однак остання з 1995 року за вказаною адресою не проживає, перебуває за межами України.
Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Наявність реєстрації відповідача у житловому будинку позивача, позбавляє останнього права на отримання житлових субсидій, що ставить його у скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ст.405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З огляду на встановлене суд констатує, що ОСОБА_1 обґрунтовано та правомірно ставить вимоги до відповідачки, про визнання її такою, що втратив право на користування житлом в її будинку, так як остання відповідно до ст. 405 ЦК України втратила право на користування жилим приміщеннями в будинку позивачки.
Враховуючи наведене, керуючись ст.405 ЦК України, ст.ст. 2,4,12,13,76-78, 223,247,258-268,280-282 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, будинком розташованим за адресою АДРЕСА_1.
Дане рішення є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення до Хустського районного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: підпис Кемінь В.Д.
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду Кемінь В.Д
The court decision No. 79073076, Khust District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 17.12.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 309/3011/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: