Court ruling № 78744936, 20.12.2018, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"20" грудня 2018 р. справа № 0940/2410/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., діючи як суд, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини 3072 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, Західного територіального управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, заяву про самовідвід судді, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини 3072 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, Західного територіального управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Для розгляду адміністративної справи за даним позовом 17.12.2018 автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, відповідно до підпункту 15.4 пункту 15 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України визначено суддю Остап?юка С.В.

В цій адміністративній справі з позовом на захист своїх прав та законних інтересів звернувся ОСОБА_1, який є родичем (чоловік троюрідної сестри) судді Остап?юка С.В.

Крім того, внаслідок зазначених обставин для судді у справі з його власних джерел є відомими певні факти стосовно обставин, з приводу яких заявлено адміністративний позов.

20.12.2018 суддею Остап?юком С.В. у зв?язку з наявністю вказаних обставин, на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України та на виконання обов'язку, передбаченого частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено самовідвід від участі в розгляді та вирішені цієї справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 частини 1 якої передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Визначене, частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), згідно з положеннями якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» безсторонній розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства є одним з основних обов'язків судді.

Стаття 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України передбачає, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 передбачають, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Застосування принципу об'єктивності судді пунктами 2.1. та 2.5. зазначених Бангалорських принципів поведінки суддів передбачають, що при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. А також те, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Прикладом випадку підстав для заявлення суддею самовідводу від участі в розгляді справи, спрямованого на дотримання принципу об'єктивності судді пункт 1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 визначає випадок, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.

З цього приводу необхідно зазначити, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.

Ступінь родинного зв'язку між ОСОБА_1 та суддею Остап'юком С.В. не охоплюється підставами відводу, передбаченими пунктом третім частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, однак наявність родинних відносин є обставиною, що створює перешкоди у забезпеченні суддею у даній справі достатніх гарантій для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо своєї неупередженості.

Як наслідок, судом встановлено наявність обставин, які у стороннього спостерігача могли б викликати сумніви в неупередженості судді, а також обставин, коли для судді у справі з його власних джерел є відомими певні факти, з приводу яких заявлено адміністративний позов.

Наявність вказаних обставин, виходячи із вищевказаних судом норм, що спрямовані на забезпечення суддею дотримання принципів справедливого, безстороннього, об'єктивного та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин є такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді і створюють обґрунтовані підстави для самовідводу судді від участі в розгляді справи, що передбачені пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частинами першою та другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, за наслідками розгляду матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 та заяви про самовідвід судді, встановлено наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Остап'юка С.В. та виключають його участь в розгляді даної адміністративної справи на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про самовідвід судді підлягає задоволенню, а суддя Остап'юк С.В. - відведенню від розгляду та вирішення адміністративної справи.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід судді Остап'юка С.В. у справі №0940/2410/18 задовольнити.

Відвести суддю Остап'юка С.В. від розгляду адміністративної справи №0940/2410/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3072 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, Західного територіального управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Остап'юк С.В.