Court ruling № 78418439, 10.12.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 грудня 2018 року м. Київ № 826/17508/18

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Національного банку України

про визнання протиправним та незаконним рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Національного банку України про визнання протиправним та незаконним рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 з метою дотримання процесуальних прав позивача, залишено позовну заяву без руху та надано позивачу п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшла заява-доповнення до адміністративного позову.

Розглянувши вказану заяву, суд приходить до висновку, що вона за своїм змістом є заявою на усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, з підстав відсутності грошових коштів на сплату судового збору, у зв'язку з чим, суд зобов'язав позивача надати належні докази, на підтвердження майнового стану останнього.

Позивач на виконання вимог ухвали суду надав платіжне доручення №14013 від 18.08.2017 на суму 640, 00 грн.

Так, суд згідно вимог ст. 9 Закону України "Про судовий збір" здійснив перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що подане позивачем платіжне доручення №14013 від 18.08.2017 на суму 640, 00 грн. обліковується як сплачений судовий збір в адміністративній справі №826/10999/17, а відтак, подане позивачем платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762,00 гривень.

Отже, позивачу за звернення до суду необхідно було надати докази сплати судового збору у сумі 704, 80 грн. або ж надати докази на підтвердження скрутного майнового стану, на який посилався останній, однак, позивач вимоги суду не виконав, натомість надав суду неналежну квитанцію про сплату судового збору за 2017 рік.

Крім того, судом було також зобов'язано позивача вказати у позовній заві ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що є обов'язковим реквізитом позовної заяви.

Однак, позивач всупереч вимогам суду та приписам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України повторно надав позовну заяву без уточнення ідентифікаційнийного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що в свою чергу свідчить про ухилення позивача від виконання вимог суду.

Також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 зобов'язано позивача надати обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд повинен встановити наявність належних та допустимих доказів, якими позивач обґрунтовує зміст порушених прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, однак, позивач на вимогу суду не надав доводів стосовно допущення суб'єктами владних повноважень Національного Банку України порушень закону під час надання відповіді на заяву від 03.09.2018 та доказів на підтвердження порушення прав позивача з боку відповідача та його уповноважених осіб.

Аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку, що виявлені судом недоліки позовної заяви позивачем повністю не усунуто, що в свою чергу, створює перешкоди для відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 ст.ст. 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву повернути ОСОБА_1.

2. Ухвалу про повернення позовної заяви надіслати позивачу негайно.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур