Court ruling № 78086892, 26.11.2018, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/13226/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до першого відповідача – ОСОБА_2 та другого відповідача – приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до першого відповідача – ОСОБА_2 та другого відповідача – приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі про визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності на спадкове майно.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, в додатку до позовної заяви позивачем, на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві додано копії документів, при дослідженні яких встановлено, що такі не завірені належним чином.

Тоді, як відповідно до ч.5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, позивачу слід подати до суду копії документів, що додаються до позовної заяви завірені належним чином відповідно до норм ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Однак позивачем така не визначена, вказуючи при цьому про відсутність можливості визначити самостійно таку.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно доданої до позовної заяви квитанції про сплату судового збору, позивачем за звернення до суду з даним позовом сплачено суму судового збору в розмірі 704,80, грн.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а саме визнати недійсним та скасувати свідоцтва про право на спадщину б/н видані 31.10.2014 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 про її право власності на спадкове майно - житловий будинок № 71 по вулиці Собранецькій у місті Ужгороді загальною площею 178,24 кв.м., житловою площею 65 кв.м., (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна - 491132921101) та земельну ділянку площею 0,06 га, під кадастровим номером 2110100000:28:001:0184, на якій він розташований (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна - 491159521 101), в цілому.

При цьому суд звертає увагу на те, що ціна позову повинна відповідати дійсній вартості майна саме на момент пред'явлення позову.

Виходячи з положень ч.6 ст. 176 ЦПК України, що передбачає, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи, суд вважає за необхідне визначити ціну позову в розмірі 1 200 000 грн. (середня ринкова вартість будинків за вказаною в позовній заяві адресою, згідно мережі інтернет)

Окрім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно ст. 4 до Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу становить: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн.

Враховуючи, що на момент пред'явлення позову встановити точну вартість спірного майна а саме: житловий будинок № 71 по вулиці Собранецькій у місті Ужгороді загальною площею 178,24 кв.м., житловою площею 65 кв.м., (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна - 491132921101) та земельну ділянку площею 0,06 га, під кадастровим номером 2110100000:28:001:0184, на якій він розташований (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна - 491159521 101, неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Таким чином, суд попередньо визначає розмір судового збору в розмірі 5286,00 грн. та з врахування сплаченого судового збору в розмірі 704,80 гривень, та позовних вимог, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 4581,20 гривень.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідачем зазначено ОСОБА_2, проте в прохальній частині позовних вимог такі пред’явлені до ОСОБА_2, однак процесуальний статус останньої позивачем не визначено, копії для такої позовної заяви з доданими до неї документами не надано.

Враховуючи викладене, позивачу пропонується привести позовну заяву у відповідність до вимог ЦПК України, з урахуванням викладених вище обставин.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до першого відповідача – ОСОБА_2 та другого відповідача – приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності на спадкове майно– залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4