Decision № 7794749, 08.02.2010, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.10                                                                                 Справа № 6/3.

За позовом

Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта ім. Г.Г. Капустіна”, м. Привілля Луганської області

до ДВАТ “Ремонтно –механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 22 516 грн. 61 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача –Український А.Б., дов. № 16 від 01.01.10;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 22 516 грн. 61 коп.

          Прозивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, за якою надав пояснення щодо суті позовних вимог.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 15.01.10 проти позову заперечує та зокрема зазначає, що позивачем пропущені строки позовної давності для звернення до суду із вказаними вимогами. Також, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у серпні 2001 року згідно договору було надано відповідачу вугілля на суму 35421 грн. У квітні 2002 року відповідач здійснив часткову оплату за вугілля в сумі 14593,74 грн. У зв’язку з тим, що отримане вугілля було оплачене не в повній мірі залишилась заборгованість за договором у сумі 20827 грн. 26 коп.

Також, в червні 2002 року позивач згідно договору про оздоровлення у таборі відпочинку від 15.05.02 надав відповідачу путівки в ДОТ «Привілля»на суму 1689, 35 грн., які відповідач не оплатив.

З огляду на викладене, за розрахунком позивача заборгованість з боку відповідача складає 22516,61 грн., що на думку позивача підтверджується актом звірення розрахунків від 14.09.01. Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

          Відповідач з позовом не погодився та просить застосувати строк позовної давності.

Як було вказано вище, позивач відповідно до заяви про уточнення позовних вимог заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу. Разом з цим, будь-якого договору або пер винних договорів з цього приводу позивач до суду не надав.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за путівки в сумі 1689,35 грн. за договором від 15.11.02.

Як вбачається із тексту вказаного договору він не містить положення щодо строків та сум оплати відповідачем отриманих путівок.

Разок з цим, позивачем не надано до суду будь-яких первісних документів, що б свідчили про надання відповідачу відповідних путівок певної вартості та наявності залишку заборгованості.

В той же час, позивачем до матеріалів справи залучений акт звірення розрахунків від 14.09.01 на суму 35421,00 грн. Із вказаного акту не вбачається до яких правовідносин він застосовується.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач –спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов’язок їх спростування.

В даному випадку позивачем до суду не надано жодних доказів заявлених вимог.

Щодо застосування до спірних правовідносин строк позовної давності слід вказати на таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Статтею 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як свідчать матеріали справи позивачем до суду не надано будь-яких доказів, що б підтверджували позовні вимоги, у зв’язку з чим суд не вбачає до чого саме слід застосовувати строки позовної давності, оскільки ні позивачем ні наданими ним доказами не доведено наявності будь-яких строків виконання зобов’язань та самих зобов’язань.

З огляду на викладене у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Крім того, повернути позивачу з Державного бюджету України зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 136 грн. 00 коп., згідно платіжного доручення № 707 від 16.12.09 на суму 372 грн. 00 коп., оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення державного мита є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути ВАТ «Лисичанськвугілля»в особі ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна», м. Привілля Луганської області, код 26349214 з державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 707 від 16.12.09 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 136 грн. 00 коп. Підставою для повернення є дане рішення скріплене печаткою господарського суду Луганської області.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення - 09.02.2010.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько